Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №453/642/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/642/26

№ провадження 2/453/663/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

05 травня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини,-

в с т а н о в и в:

06.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на своє – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання у розмірі 15 000,00 грн. до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі

Розгляд справи відбувся 05.05.2026 без учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 19.02.2021 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, за час перебування у якому в них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 – син ОСОБА_4 . Діти зареєстровані та проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачка зазначає, що на даний час вона ніде не працює, оскільки вимушена доглядати своїх неповнолітніх дітей. Відповідач, в свою чергу, проживає та працює за межами території України.

10 березня 2026 року Сколівським районним судом Львівської області було видано судовий наказ у справі № 453/385/26, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка вказує, що на даний час син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не досяг трирічного віку, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона не має можливості працювати, внаслідок догляду за малолітньою дитиною. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, працює офіційно, проживає протягом тривалого часу окремо від сім`ї. Оскільки добровільно про сплату аліментів сторонам домовитись не вдалося, то позивачка вимушена звертатися в суд з вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10 січня 2025 року Козівською сільською радою Стрийського району Львівської області у відповідності до актового запису № 2, батьками ОСОБА_4 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 19 лютого 20 року Виконавчим комітетом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на підставі актового запису № 4, вбачається, що 19 лютого 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, та присвоєно прізвище дружині ОСОБА_6 .

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.ч.1,2, 4 ст .84 СК України).

Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми та співмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Як зазначає позивачка, на даний час син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не досяг трирічного віку, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона не має можливості працювати, внаслідок догляду за малолітньою дитиною. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, працює офіційно, проживає на протязі тривалого часу окремо.

Суд враховує, що позивачка, звертаючись з позовом про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 15 000 грн., не обґрунтувала належним чином заявлений розмір, їх достатність та співмірність з огляду як на власні життєві потреби, так і на можливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що малолітня дитина проживає з матір`ю (позивачем), дитина не досягла трьох років, тому позивачка має право на утримання від чоловіка - батька дитини коштів до досягнення дитиною трьох років.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище платника аліментів порівняно зі становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, а також з врахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивачки про стягнення аліментів на її утримання та стягувати аліменти на її утримання, як дружини, в розмірі 4 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - 06.04.2026 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років.

Судовий збір в сумі 1 331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивачка при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 259, 263-265, 268, 280-281, 352 ЦПК України, ст. 84 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини, - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , - аліменти на її утримання, як дружини у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - 06.04.2026 і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - в дохід держави судовий збір в сумі у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя