Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №462/3416/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3416/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря Шостак К. Р., за участю особи, відносно якої розглядаються матеріали ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 03.04.2026 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , будучи матір`ю малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконала передбачені ст. 150 СКУбатьківські обов`язки та залишила дитину без батьківської опіки та піклування, в антисанітарних умовах, без продуктів харчування, веде кочівний спосіб життя, що ставило під загрозу життя та здоров`я дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , 03.04.2026 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , будучи матір`ю малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконала передбачені ст. 150 СКУбатьківські обов`язки та залишила дитину без батьківської опіки та піклування, в антисанітарних умовах, без продуктів харчування, веде бродячий спосіб життя разом із сином, дитина брудна, без постійного місця проживання, що ставило під загрозу життя та здоров`я дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала частково. Пояснила, що проживала за вказаною адресою недовго, оскільки орендувала там кімнату. Зазначила, що кочового способу життя не веде, однак у зв`язку з втратою житла змушена тимчасово орендувати помешкання. ІНФОРМАЦІЯ_4 народила третю дитину. Вказала, що свою помилку усвідомлює, раніше до відповідальності за подібні правопорушення не притягувалася. Зазначила, що така ситуація виникла вперше через складні життєві обставини, однак вона має намір виправитися, тому просила суд суворо її не карати.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується у формі умислу.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину тощо.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Дослідивши представлені матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215221 від 06.04.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215222 від 06.04.2026 року, пояснення ОСОБА_1 , електронний рапорт з ІКС «ІПНП» від 03.04.2026 року, рапорт від 14.04.2026 року вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.

В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Статтею 23 КпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення вперше, нещодавно народила третю дитину, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, заслухавши її пояснення та взявши до уваги її бажання виправитися, суд дійшов висновку, що вчинене нею правопорушення є малозначним, та вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі - закрити.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Враховуючи, що судом рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 184, 245, 247, 280 КУпАП, суд -

ухвалив:

звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.