Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №337/3892/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/3892/25

Провадження № 1-кп/337/141/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 25.04.2000 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 193, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 23.04.2001 Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 43, ч. 2 ст. 183-3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 02.02.2006 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

4) 22.12.2008 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК до 6 років позбавлення волі;

5) 21.09.2011 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

6) 24.10.2011 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

7) 23.11.2011 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

8) 20.06.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 років 3 місяця;

9) 27.04.2016 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

10) 10.05.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

11) 04.03.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

12) 04.03.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 395 КК України до 1 року обмеження волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України та ч. 3 ст. 357 КК України (№ 12025082070000598 від 10.07.2025), -

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачень, визнаних судом доведеними.

10 липня 2025 року, приблизно о 15.00 ОСОБА_3 , перебуваючи у під`їзді № 8 будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно,

повторно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, в період дії правового режиму воєнного стану, введеного згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, відкрито викрав з кишені сорочки потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 11 500,00 грн, які містилися у паспорті громадянина України на ім`я останнього, та зник у невідомому напрямку, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 10 липня 2025 року приблизно о 15.00 ОСОБА_3 , перебуваючи у під`їзді № 8 будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, незаконно, шляхом викрадення з кишені сорочки потерпілого, заволодів паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданого 24.10.2002 Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

3. Позиція сторони захисту.

Обвинувачений визнав обставини вчинення ним кримінальних правопорушень. Під час допиту повідомив, що 10.07.2025 після обіду він з ОСОБА_7 ) гуляв на Бабурці, на площадці біля кафе «Карсі». Біля хлібного кіоска ОСОБА_8 побачила, що у чоловіка похилого віку (потерпілого), який там скуплявся, стирчать гроші із кишені сорочки. Вони завели з потерпілим розмову, а потім вирішили прослідувати за ним. Пізніше, коли потерпілий сидів на лавочці, ОСОБА_9 підійшов до нього, щоб «стрільнути» гроші на пиво, однак отримав відмову. Трохи згодом дід (потерпілий) поспішив додому, в сусідній будинок по проспекту Преображенського, а у обвинуваченого виник умисел на заволодіння його грішми. Зайшовши в під`їзд за дідом, обвинувачений побачив, що той чекає на прибуття ліфта. Обвинувачений напав на потерпілого, підійшовши з боку і вихопив у того із кишені сорочки паспорт з грошима та зник. Паспорт обвинувачений сховав в кущі, а гроші забрав собі, поклавши до кишені шортів. Коли обвинувачений повернувся додому, там його вже чекали поліцейські і потерпілий, який вказав на ОСОБА_9 як на винуватця злочину. Поки розмовляли з поліцейськими, ОСОБА_9 зміг передати ОСОБА_10 дві купюри по 500 гривень, а решту грошей заховав. Пізніше гроші забрала ОСОБА_10 , а ОСОБА_9 затримали поліцейські, повізши до райдвідділу.

Щодо реалізації обвинуваченим права на захист суд зазначає наступне.

Захист обвинуваченого на етапі досудового розслідування здійснював адвокат ОСОБА_11 на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 10.07.2025.

03.09.2025 в судовому засіданні ОСОБА_3 подав клопотання про заміну адвоката ОСОБА_11 з огляду на наявність розбіжностей у позиції захисту та неналежну комунікацію з адвокатом. Ухвалою суду від 03.09.2025 клопотання обвинуваченого було задоволено, адвоката за призначенням ОСОБА_11 було замінено на адвоката ОСОБА_4 (доручення Центру від 06.10.2025).

В судовому засіданні 26.01.2026 обвинувачений знову заявив клопотання про заміну захисника ( ОСОБА_4 ) з тих підстав, що на його думку, інший адвокат також не виконує свої обов`язки належним чином. Прокурор зауважив, що це вже не перше клопотання про заміну захисника за призначенням, попереднє було задоволено судом, захисника було замінено, повторне клопотання про заміну захисника має на меті затягування розгляду справи. Захисник ОСОБА_4 зазначив, що він виконує свої обов`язки належним чином.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не навів конкретних обставин, які б вказували на неналежне виконання обов`язків адвокатом ОСОБА_4 , беручи до уваги повторність подачі такого клопотання та його явну необгрунтованість, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з посиланням на позицію Касаційного кримінального суду у справі № 748/1972/19 (постанова від 21.11.2024).

В судових дебатах та під час останнього слова обвинувачений ОСОБА_3 наголосив на порушенні кримінального процесу, зазначив, що судом не було з`ясовано належним чином всі обставини, оскільки не було допитано свідка ОСОБА_12 , яка на думку обвинуваченого обмовила його, давши неправдиві показання. Також зазначив, що його не було належним чином ознайомлено з матеріалами кримінального провадження, а також з матеріалами технічної фіксації судових засідань. Крім того, ОСОБА_3 не погодився з лінією захисту свого захисника ОСОБА_4 .

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджено такими зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні повідомив, що 10.07.2025 року близько 14.00 він відвідав відділення Приватбанку. Дату він пам`ятає добре, оскільки в той день він отримав пенсію. Знявши в касі банку суму пенсії (11 500 гривень), він поклав готівку до свого паспорта, а сам паспорт - до правої кишені сорочки. Повертаючись додому, він вирішив купити хліб у кіоску. Розраховуючись за хліб, потерпілий помітив, як за його діями спостерігає обвинувачений - на обличчя останнього потерпілий звернув увагу та запам`ятав. Потім, коли потерпілий по дорозі додому присів відпочити на лавку біля будинку 29 по проспекту Інженера Преображенського, той самий обвинувачений підійшов до потерпілого і почав просити у нього гроші «купити пива». Також обвинувачений запитав потерпілого, чи не знає той якогось «ОСОБА_21». Потерпілий відмовив обвинуваченому, та запідозривши неладне (оскільки почав припускати, що може стати жертвою крадіжки або грабежа), поспішив додому. Потерпілий зайшов у під`їзд свого будинку АДРЕСА_3 , викликав ліфт, та раптом відчув, як хтось схопив за горло та витягнув з кишені гроші разом з паспортом. Намагаючись захиститися і затримати нападника, потерпілий розвернувся і зміг добре його розгледіти. Це був той самий чоловік, який переслідував його біля хлібного кіоска і біля лавочки. Схопивши гроші і документи чоловік побіг, потерпілий не зміг його переслідувати через свій похилий вік (84 роки) та незадовільний стан здоров`я, тільки зміг крикнути утікачу « ОСОБА_13 ». Після події потерпілий відразу викликав поліцію; приїхав патруль і почав оформлення матеріалів за фактом вчинення злочину. В подальшому, підійшовши до кіоска і даючи показання поліцейським про обставини події, потерпілий побачив обвинуваченого і вказав на нього поліцейським, які затримали ОСОБА_3 ;

-показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні повідомила суду, що знає обвинуваченого ОСОБА_9 як співмешканця своєї племінниці ОСОБА_15 . Обидва вони проживали у свідка вдома за адресою: АДРЕСА_2 , займаючи окрему кімнату. В той день, 10.07.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли, а ОСОБА_14 залишилася вдома, тому що повинні були привезти гуманітарну допомогу. Пізніше ОСОБА_16 повернулася і повідомила свідку, що ОСОБА_17 (обвинуваченого) затримала поліція, тому що він вкрав гроші. А ще через якийсь час до них додому прийшли працівники поліції і повідомили, що ОСОБА_9 було затримано за грабіж та запропонували добровільно видати гроші, оскільки вони знаходяться у них в кімнаті. В ході огляду кімнати ОСОБА_14 знайшла під кліткою щура гроші, приблизно 10 тисяч гривень, різними купюрами (в основному по 1000, 500 гривень), які добровільно видала поліції;

-протоколом огляду місця події від 11.07.2025 приміщення майданчику поверху № 1 під`їзду № 8 будинку АДРЕСА_3 ;

-протоколом огляду місця події від 10.07.2025 відкритої ділянки місцевості напроти будинку АДРЕСА_4 ;

-протоколом огляду місця події від 10.07.2025 приміщення під`їзду № 3 багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 ;

-випискою по рахунку ОСОБА_6 АТ КБ «Приватбанк» від 21.07.2025;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.07.2025, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав на фото ОСОБА_3 як такого, що відкрито заволодів грошовими коштами та паспортом потерпілого;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого від 15.07.2025;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_18 впізнала на фото ОСОБА_3 як такого, що 10.07.2025 приблизно о 14:30 здійснював покупки у кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 бригади та очікував наступного покупця похилого віку, за яким в подальшому направився;

-висновком трасологічної експертизи від 16.07.2025, якою встановлено, що слід папілярного узору, вилучений 10.07.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, пр. Інженера Преображенського, біля будинку № 28 залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_3 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 ;

На переконання суду, зібрані стороною обвинувачення докази, що були досліджені під час судового розгляду, в їхній сукупності, переконливо, поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_3 у пред`явлених обвинуваченнях щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України.

Щодо заперечень обвинуваченого стосовно неповного з`ясування всіх обставин події та порушення його права на захист суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 84-85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з положеннями ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Під час стадії дослідження доказів сторона обвинувачення відмовилася від свідка ОСОБА_19 , сторона захисту (адвокат ОСОБА_4 ) також не забезпечила явку вказаного свідка в судове засідання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не зміг належним чином пояснити, в чому саме полягають неправдиві показання ОСОБА_19 , і у який саме спосіб показання цього свідка обмовляють його. Сам ОСОБА_3 під свого допиту надав викривальні показання, які в повній мірі підтверджують обставини вчиненого правопорушення та правильність кваліфікації його дій.

Водночас, з огляду на те, що в судовому засіданні було досліджено протокол огляду предметів від 10.07.202 за участю ОСОБА_19 та добровільної видачі нею двох купюр по 500 гривень, суд, керуючись ч. 2 ст. 23 КПК України, відхиляє вказаний документ як доказ, оскільки сама ОСОБА_19 не була допитана в судовому засіданні, суд та учасники провадження були позбавлені можливості поставити їй запитання з приводу відомих їй обставин кримінального правопорушення, дослідження та прийняття цього доказу без надання можливості перехресного допиту порушило б право ОСОБА_3 на захист.

Щодо посилань ОСОБА_3 на недостатню ознайомленість з матеріалами кримінального (зокрема, судового) провадження, суд зазначає наступне.

10.04.2026 до суду надійшло клопотання обвинуваченого про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З метою реалізації такого права обвинуваченого 17.04.2026 на адресу ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» було надіслано копії матеріалів справи, диск з технічним записом судових засідань. Крім того, обвинувачений брав безпосередню участю у всіх судових засіданнях, а також дослідженні всіх доказів на відповідній стадії судового розгляду.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

6. Мотиви призначення покарання.

Визначаючи вид та межі покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких (ч. 4 ст. 186 КК України), відноситься до тяжкого злочину, наслідки їх вчинення, особу ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий за злочини проти власності.

Під час судових дебатів прокурор просив визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (за обома статтями) та призначити покарання ОСОБА_3 у виді: а) 8 років позбавлення волі (за ч. 4 ст. 186 КК України); б) 2 роки обмеження волі (за ч. 3 ст. 357 КК України. Остаточно призначити покарання за сукупністю правопорушень у виді позбавлення волі строком на 8 років. Крім того, взяти до уваги наявність невідбутого покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 (1 рік обмеження волі) та врахувати його під час остатнього призначення покарання, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

Захисник не заперечував проти покарання, про яке просив прокурор. Обвинувачений ОСОБА_3 наголосив на порушення процесу та неповному дослідженні обставин справи.

Для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого, наявність обтяжуючої обставини, стійке небажання ОСОБА_3 ставати на шлях виправлення, суд вважає неможливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а також неможливим призначення йому іншого виду покарання, ніж позбавлення волі.

Також суд не вбачає наявності правових підстав для застосування до обвинуваченого інституту звільнення від покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Крім того, суд під час призначення покарання враховує наявність невідбутого покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 (справа № 337/5367/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При складанні покарань суд враховує положення п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, переводячи менш суворий вид покарання (1 рік обмеження волі) в більш суворий вид (6 місяців позбавлення волі) виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді від 14.07.2025 (провадження № 1-кс/337/286/2025, № 1-кс/337/287/2025, № 1-кс/337/288/2025) підлягає скасуванню.

Всього під час досудового розслідування було вилучено та визнано речовими доказами: кошти на суму 10 150,00 гривень (постанова про визнання речовим доказом від 10.07.2025), 1 000,00 гривень (постанова про визнання речовим доказом від 10.07.2025), 720,00 гривень (постанова про визнання речовим доказом від 10.07.2025), всього на суму 11 870,00 гривень. Частина грошей підлягає поверненню потерпілому (11 500,00 грн). Решта грошей, яка була вилучена (370,00 гривень) підлягає поверненню обвинуваченому.

В кримінальному провадженні було проведено судову трасологічну експертизу за напрямком «Дактилоскопічні дослідження», вартість якої склала 1 337,10 грн. Витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Ухвалою слідчого судді від 12.07.2025 (провадження № 1-кс/337/289/2025) до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом неодноразово продовжувався. Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду з огляду на збереження ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_6 , вчинення інших кримінальних правопорушень та продовження протиправної поведінки).

Крім того, ухвалюючи питання про початок строку відбування покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 було фактично затримано 10.07.2025 (відповідно до протоколу затримання особи).

Керуючись ст.ст. 2, 100, 122, 124, 126, 349, 370-374, 376, 393-394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ураховуючи сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025, попередньо перерахувавши покарання у виді обмеження волі у покарання у виді позбавлення волі (із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі), та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 10.07.2025, зарахувавши ОСОБА_3 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити чинним до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 1 337,10 грн (одна тисяча триста тридцять сім гривень 10 копійок).

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді від 14.07.2025 (провадження № 1-кс/337/286/2025, № 1-кс/337/287/2025, № 1-кс/337/288/2025) - скасувати.

Речові докази - грошові кошти у розмірі 11 500,00 гривень - повернути ОСОБА_6 за належністю.

Речові докази - грошові кошти у розмірі 370,00 гривень - повернути ОСОБА_3 за належністю.

Речовий доказ - слід папілярних візерунків з поверхні банківської картки, упакований до спецпакету № 7580341 - знищити.

DVD-R диски з матеріалами відеофіксації та іншими додатками до протоколів - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Суддя ОСОБА_20