Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №332/599/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/599/26

Провадження №: 2-а/332/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гешева Юлія Леонідівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2026 № R311521,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя 03.02.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гешева Юлія Леонідівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 /відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.01.2026 № R311521, якою ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2026 року ОСОБА_1 під час оновлення мобільного застосунку «Резерв+» було виявлено інформацію про перебування його у розшуку з 17.01.2026 року. 20.01.2026 року ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому було повідомлено, що розшук ТЦК та СП ініційовано у зв`язку з його нібито нез`явленням за повісткою для уточнення військово-облікових даних. На вказані обставини ОСОБА_1 заперечив, зазначивши, що жодного повідомлення про необхідність з`явитися до ТЦК та СП він не отримував ані засобами поштового зв`язку, ані через мобільні застосунки «Дія» та «Резерв+». Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що не отримував від оператора АТ «Укрпошта» жодних повідомлень засобами телефонного зв`язку, працівники АТ «Укрпошта» не прибували за місцем його проживання з метою особистого вручення повістки та не залишали жодних повідомлень щодо необхідності з`явитися для її отримання. 20.01.2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 120 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 направлено повістку засобами поштового зв`язку «Укрпошта» про необхідність з`явитись 24 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уточнення військово-облікових даних, але ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 та не повідомив про причини неявки. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином сповіщений про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки відповідно до довідки про причини повернення/досилання поштове відправлення № RO67055184817 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, що не є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою судді від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у 5-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 надав суду відзив на адміністративний позов, у якому не погодився з доводами, викладеними у позовній заяві. Відповідач зазначив, що постанова, прийнята тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 , є законною, винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Матеріалами справами підтверджується, що позивачу була направлена повістка з вказанням «для уточнення даних». Відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відноситься до персональних даних. Персональні дані позивача у застосунку «Резерв+» не містять відомостей про наявність права на відстрочку, тому дії відповідача з направлення ОСОБА_1 повістки з метою уточнення його даних відповідають вимогам законодавства. Оскільки позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 за повісткою 24 грудня 2026 року, тому його діяння правильно кваліфіковано як порушення вимог абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У судовому засіданні 29.04.2026 вирішено відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на 04 травня 2026 року.

У судове засідання 04.05.2026 учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20.01.2026 кулеметник 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 солдатом ОСОБА_3 складений протокол № 120 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно до вказаного протоколу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» ОСОБА_1 була направлена повістка № 5734525 про необхідність з`явитися 24.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. 07.03.2025 року ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_9 не з`явився, про причини неявки не повідомив (а.с. 52-53).

Діяння ОСОБА_1 визначено як порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Протокол складено у присутності позивача. Від надання пояснень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 відмовився.

Тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 27 січня 2026 року була винесена постанова № R11521 за справою про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 57-58).

Згідно з постановою суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 є територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який відповідно до ст. 235 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, 210-1 Кодексу.

Оскаржувану постанову винесено тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.02.2026 № 56 на ОСОБА_2 покладене тимчасове виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою на те особою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові вказано, що позивачем порушено вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2025 було сформовано повістку № 5734525. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за № RO67055184817 на адресу місця проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 .

Згідно з трекінгом відправлень «Укрпошта» поштове відправлення № RO67055184817 прибуло до відділення Укрпошти 69067 м. Запоріжжя 11.12.2025, 25.12.2025 поштове відправлення повернено відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Суд зауважує, що з трекінгу відправлень «Укрпошта» не вбачається здійснення спроб працівниками «Укрпошта» вручення даного рекомендованого повідомлення.

Виходячи з приписів п. 41 Порядку № 560, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, є:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Ураховуючи, що повістку № 5734525 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Натомість, з трекінгу відправлень «Укрпошта» встановлено, що поштове відправлення № RO67055184817 повернуто 25.12.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Слід також зазначити, що повісткою № 5734525 здійснено виклик ОСОБА_1 на 24 грудня 2025 року на 09:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних (а.с. 84-85).

Суд зауважує, що на поштовому відправленні № RO67055184817 відмітка про повернення повідомлення проставлена 25 грудня 2025 року, тобто на наступний день, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, суд констатує, що оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 24 грудня 2025 року, ним не було порушено абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 і їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_10 27.01.2026 № RR11521 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір.

На час винесення рішення доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 132, 229, 241-246, 250, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гешева Юлія Леонідівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2026 № R311521 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № R311521, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 27.01.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя У. В. Блажко