Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №331/350/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/350/26

Провадження № 2-а/331/28/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просить: скасувати постанову серія ЕНА № 6242610 від 28.11.2025 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою серії ЕНА №6242610 від 28.11.2025 складеною інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Хмарюком А.Я., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

З постанови вбачається, що 28.11.2025 року о 20:22 годині в м. Запоріжжя по вул. Іванова 1А, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Almera, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п 8.7.3. ПДР України.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки оскаржувана постанова не містить посилання на жодні докази, на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, та просить суд скасувати постанову ЕНА № 6242610 від 28.11.2025 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності.

14 квітня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з такого.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження протиправності дій відповідача чи у спростуванні підстав притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що дії поліцейських були здійснені у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків, та були здійснені відповідності до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Олександрівського суду міста Запоріжжя від 13 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, в який просить проводити розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надав суду заяву, в який просить проводити розгляд справи у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, відзив на позов, суд приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що постановою серії ЕНА №6242610 від 28.11.2025 складеною інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Хмарюком А.Я., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

З постанови вбачається, що 28.11.2025 року о 20:22 годині в м. Запоріжжя по вул. Іванова 1А, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Almera, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п 8.7.3. ПДР України. (а.с.7)

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

З доданого до відзиву відеозапису, вбачається, що автомобіль позивача 28.11.2025 року під`їхав до перехрестя на жовтий сигнал світлофора, та перетнув його на червоний сигнал світлофору. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Тобто, твердження позивача щодо відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними та спростовані матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96) про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Повний текст рішення складено 05 травня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: Н.Г.Скользнєва