Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №297/514/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/514/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій 3 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), громадянина України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №339350 17.02.2025 року встановлено, що 17.02.2026 року о 01:30 годині було виявлено сержанта ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння в позаслужбовий час на території відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується висновком медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання. Разом з тим, від адвоката Аннишинець М.В. надійшла заява про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Заява мотивована тим, що даний протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, зокрема містить невідповідність дати його складання фактичним обставинам події, що унеможливлює встановлення часу вчинення правопорушення та виключає можливість визнання такого протоколу належним доказом. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів дотримання процедури направлення особи на медичний огляд та порядку його проведення, передбаченого ст. 266-1 КУпАП, а також не містять акта медичного огляду, у протоколі відсутні обов`язкові відомості, передбачені законом, зокрема дані про свідків, пояснення особи або відмітка про відмову від їх надання, що свідчить про істотні порушення процедури фіксації адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, у зв`язку з чим відсутня кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. У зв`язку з викладеним, захисник Аннишинець М.В. просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи в відсутність ОСОБА_1 ,оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КупАП.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

В положеннях частини першої зазначеної норми встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №339350 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння в позаслужбовий час на території відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується висновком медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити дату його складання, час і місце вчинення правопорушення та інші істотні обставини.

Судом встановлено, що у протоколі зазначено дату його складання 17.02.2025 року, тоді як подія правопорушення, за твердженням органу, мала місце 17.02.2026 року.

Така невідповідність виключає можливість встановлення фактичного часу вчинення правопорушення та свідчить про істотне порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Органом, який склав протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Разом з тим, суд зазначає, що кваліфікуючою ознакою цієї частини, зокрема, є вчинення правопорушення особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за аналогічне правопорушення.

Таким чином, кваліфікуюча ознака повторності не доведена.

Разом з тим, у чинному КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

На підставі викладеного, слідує, що орган, який склав протокол, не надав жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 3 статті 172-20 КУпАП, і яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні правопорушення, зазначеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним в судовому засіданні встановлено не було, у зв`язку з чим, провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО