Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №127/7749/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7749/26

Провадження № 2-а/127/81/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Мельник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 874 від 28.02.2026 року, яка винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до позивача застосовано адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Підставою для винесення постанови став протокол про адміністративне правопорушення №464 від 16.02.2026 року.

28.02.2026 року позивач отримав оскаржувану постанову, в якій зазначено, що 02.01.2026 року на 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по повістці №6175498 від 23.12.2025 року для уточнення своїх персональних даних, надісланої засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, доказів наявності поважних причин неприбуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону» чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до відомостей в електронному реєстрі «Оберіг», 03.12.2025 року зафіксоване уточнення даних позивача з внесенням їх до електронного реєстру «Оберіг», що підтверджується відомостями з офіційного веб-порталу Міністерства оборони України не встановлено фактів та/або посилань про необхідність позивачу оновити дані, внесені 03.12.2025 року.

Позивач стверджує, що уточнив свої військово-облікові дані та до 23.12.2025 року такі уточнені дані не змінилися. На адресу місця реєстрації та проживання позивача жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК та СП не надходило, на номер мобільного телефону йому ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК та СП, про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач дізнався під час чергового оновлення в додатку «Резерв+» про необхідність складення протоколу про порушення правил військового обліку.

16.02.2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою з`ясування обставин щодо можливого порушення, так як підстав для порушення правил військового обліку, як вважає позивач, з його сторони не було, враховуючи підтвердження інформації щодо бронювання 02.01.2026 року о 16 год. 00 хв. та відповідне оновлення даних 03.12.2025 року, зняття з розшуку 29.12.2025 року.

Позивачу було надано лише протокол про адміністративне правопорушення з можливістю вказати свої зауваження. Отримати будь-яку інформацію від працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу не вдалося.

Позивач зазначає, що якщо Міністерство оборони України, як держатель електронного реєстру, може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей. Докази неможливості отримання самостійно відповідачем таких даних, відсутні. Крім того з оскаржуваної постанови не можливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних ТЦК та СП не має доступу.

Позивач зазначає, що відповідно законів України всі чоловіки у віці від 18 до 60 років зобов`язані були уточнити військово-облікові дані до 16.07.2024 року через ЦНАП, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Чоловіки, які не виконали це правило порушили правила військового обліку та вчинили адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Тому, позивач, посилаючись на ст. 38 КУпАП та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами встановленого КУпАП України строку.

Відповідачу було достеменно відомо про те, що позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації з 16 год. 00 хв. 02.01.2026 року. Відповідно до п. 29 «Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», затвердженого постановою КМУ №76 від 27.01.2023 року, переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку, працевлаштований офіційно, уточнив військово-облікові дані та не перебуває у розшуку.

Крім того, оскільки позивачу повістку було направлено засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, в розумінні п. 41 Порядку №560, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. З копії конверта та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення повернуто відправнику, в зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Отже, позивач не був належним чином повідомлений, оскільки в повістці і на поштовому конверті не зазначена повна адреса, а саме не вказаний номер квартири, хоча такі відомості (адреса реєстрації місця проживання) були зазначені позивачем при оновленні даних 03.12.2025 року.

На переконання позивача, оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною.

Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № 874 від 28.02.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2026 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження та роз`яснено, що відповідач має право подати суду відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами та правовими підставами, а також вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває з 01.06.2012 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з попередньо надісланою повісткою від 23.12.2025 року Підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за № R067065152336), про поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.

Повістку 25.12.2025 року направлено за місцем зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі адресу, вказану в додатку Резерв+ позивача та, як вбачається з поштового відправлення повідомлення про результати вручення рекомендованого поштового відправлення № R067065152336, не вручено, повернуто відправнику 31.12.2025 з відміткою про причини повернення: «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року (з наступними змінами), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку. У разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» або рекомендованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81-84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Таким чином, повернення рекомендованого поштового відправлення з формулюванням «одержувач відсутній за вказаною адресою» свідчить про його невручення адресату через неможливість.

Відповідно до п. 34 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Представник відповідача за наведених вище обставин вважає, що у розумінні зазначених норм, направлена на ім`я ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання повістка №6175498 від 23.12.2025 року про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, вважається врученою 31.12.2025 року.

02.01.2026 року ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, чим порушив, на думку представника відповідача, вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.

16.02.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де старшим стрільцем 3 відділення охорони Центрального ОР у ІНФОРМАЦІЯ_6 – ст. солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №49 від 16.01.2026 року, було складено протокол №464 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В графі протоколу «Пояснення та зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу» ОСОБА_1 власноручно зазначено: «не з`явився по повістці, тому що повістку не отримував». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 16.02.2026 року.

28.02.2026 року постановою №874, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – неприбуття військовозобов`язаного без поважних причин за викликом до ТЦК та СП.

Постанову №874 від 28.02.2026 року позивачу вручено 28.02.2026 року в день особистої явки на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується підписом у постанові.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова відповідає положенням КУпАП та була винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Представником позивача була подана відповідь на відзив у якій вона зазначила, що відповідачем жодним чином не спростовані обставини, зазначені позивачем у позові, як підстави для задоволення позовних вимог. Так, відповідачем не спростовано, що 02.01.2016 року о 16 год. 00 хв., тобто після того, як мало би бути зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, на думку відповідача, позивача (о 14 год. 00 хв. 02.01.2026 року позивач мав прибути до ТЦК для уточнення даних відповідно до змісту надісланої повістки) з`явились відомості про позивача в електронному реєстрі «Оберіг», як військовозобов`язаного, що має відстрочку в зв`язку з бронюванням.

Відповідно до п. 29 «Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», затвердженого Постановою КМУ №76 від 27.01.2023 року, переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку, працевлаштований офіційно, уточнив військово-облікові дані та не перебуває у розшуку.

Факт підтвердженого бронювання у позивача станом на 16 год. 00 хв. 02.01.2026 року відповідно до відомостей в електронному реєстрі «Оберіг», свідчить про відсутність будь-яких порушень щодо правил військового обліку і дана обставина жодним чином не спростована відповідачем.

Також відповідачем не спростовано факт неналежного повідомлення позивача щодо необхідності з`явитись по повістці для уточнення даних, як і не доведено необхідність в уточнені даних, оскільки дані були оновлені і їх цілком було достатньо для прийняття рішення відповідачем щодо надання відстрочки позивачу в зв`язку з бронюванням та не доведено неможливість їх отримання з відповідних реєстрів, інформаційно-комунікаційних систем тощо.

Враховуючи докази надані відповідачем щодо надсилання повістки позивачу, позивач не був належним чином повідомлений, оскільки в повістці і на конверті не зазначена повна адреса, а саме не вказано номер квартири «№5», хоча такі відомості були зазначені позивачем при оновлені даних 03.12.2025 року і були раніше відомі відповідачу, так як ці дані, а саме адреса реєстрації місця проживання не змінювалась з того часу, як позивач перебуває на військовому обліку.

Таким чином, оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ним не було порушено абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Крім того, з аналізу ст. 210, 210-1 КУпАП випливає, що відповідальність за цими статтями не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Відповідачем не надано доказів щодо вчинення ним дій для отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з огляду на те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.06.2012 року.

Тому, представник позивача вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву в якій зазначила що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити. Витрати, понесені позивачем на правничу допомогу просила залишити за позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву зазначив, що він не має змоги з`явитися в судове засідання через завантаженість, тому просив проводити розгляд справи без представника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та надані в їх обґрунтування докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є військовозобов`язаною особою, та перебуває з 01.06.2012 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території ряду областей України, зокрема і на території Вінницької області.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до п. 23, 24 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Позивач не заперечує обставин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год. 00 хв. 02.01.2026 року, проте суд приймає до уваги доводи позивача щодо поважності причин такої неявки, оскільки причиною його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці є неналежне його сповіщення, а саме, як вбачається з матеріалів справи у повістці та на поштовому конверті відповідачем не була зазначена повна адреса позивача, а саме не зазначено номер квартири, що унеможливило одержання повістки позивачем з незалежних від нього причин. Тому суд приймає до уваги твердження позивача про те, що йому не було відомо про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, що вказує на відсутність в діях/бездіяльності позивача умислу на порушення вимог абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

16.02.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де старшим стрільцем 3 відділення охорони Центрального ОР у ІНФОРМАЦІЯ_6 – ст. солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №49 від 16.01.2026 року, було складено протокол №464 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В графі протоколу «Пояснення та зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу» ОСОБА_1 власноручно зазначено: «не з`явився по повістці, тому що повістку не отримував». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 16.02.2026 року.

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381.

Відповідно до п. 11, 12, 14 Розділу ІІ наведеної вище Інструкції Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи. Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Винесення постанови про адміністративне правопорушення № 874 від 28.02.2026 року щодо ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог ст. 247, 280, 283 КУпАП, оскільки відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було надано належну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо поважності причин неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 через його неналежне оповіщення, що також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 532,48 грн., що підтверджено документально.

Надміру сплачений позивачем, при зверненні з позовною заявою до суду в системі «Електронний суд», судовий збір у сумі 133,52 грн., відповідно до вимог ч. 3 ст. 4, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», слід повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 58, 62, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 23, 24 Постанови КМУ № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ст.ст. 7-9, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 90, 121, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286, 268-272, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № 874 від 28.02.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.).

Повернути ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір за квитанцією №13 від 06.03.2026 року у сумі 133,52 грн. (сто тридцять три гривні 52 коп.), які були ним сплачені при подачі до Вінницького міського суду Вінницької області адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 04.05.2026 року.

Суддя: