Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №930/3057/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/3057/25

Провадження № 3/930/121/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1

за ч. 1 ст.130 та ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Немирівського районного суду Вінницької області надійшов адміністративні матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538341, 12.12.2025 о 01:00 год в м. Немирів по вул. Молодіжній гр. ОСОБА_1 керував ТЗ марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, нечітка вимова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці чи в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор, чим порушив п. 2.5. ДПР України, відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Відповідно до протоколу № 538338 від 12.12.2025, 12.12.2025 о 01:00 хв в м. Немирів по віл. Молодіжній, гр. ОСОБА_1 керував ТЗ марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійсним шляхом увімкнення проблискового маячка, синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п. п. 2.4. та 8.9.б. ПДР України, чим порушив п. 2.4 ПДР України – невиконання водіями вимог про зупинку.

В судове засідання ОСОБА_1 , повторно, не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справ приходить до наступного.

Відповідно до вимог статей 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (Далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

За пунктом 1.3.ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).

Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Згідно зі ст. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538341 від 12.12.2025 відносно ОСОБА_2 складено за порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається що огляд у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння не проводився, у зв`язку з відмовою.

Окрім цього до матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ім. Ющенка відповідно до змісту якого, огляд гр. ОСОБА_1 не проводився, у зв`язку з відмовою.

Так, при дослідженні долучених до протоколу про адміністративне правопорушення дисків з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських судом встановлено, що працівники патрульної поліції переслідували автомобіль. Після зупинки якого з пасажирського місця вийшло два чоловіки, один з яких втік у невідомому напрямку.

Щодо порядку проведення огляду, судом встановлено, що працівники поліції запитали у ОСОБА_1 : «огляд будете проходити?», однак не роз`яснили, який саме огляд пропонується, не роз`яснили порядок його проходження та не повідомили про можливість проходження огляду в медичному закладі. У відповідь ОСОБА_1 зазначив, що він не керував автомобілем і не розуміє, чому має проходити огляд. Після цього працівник поліції попередив ОСОБА_1 про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, як ними зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «лікарні ім. Ющенка.

Порядок огляду на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 17.12.2008№ 1103 та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Як вбачається із долученого відеозапису, працівниками поліції було порушено вказаний порядок, а саме не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Так, суд зазаначає, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Разом з тим, з переглянутих судом в судовому засіданні відеозаписах, долучених до матеріалів справи, суд не може встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та під час керування ним був зупинений працівниками поліції, оскільки на цих записах не зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортного засобу.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Згідно з роз`ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, виходячи з наступного.

По-перше, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, досліджених судом у судовому засіданні, не вбачається факт безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Після зупинки автомобіля з пасажирського місця вийшло двоє чоловіків, один із яких втік у невідомому напрямку, що унеможливлює беззаперечне встановлення особи водія.

По-друге, працівниками патрульної поліції було порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок проходження огляду, не запропоновано пройти огляд у медичному закладі, що є обов`язковою вимогою відповідно до ст. 266 КУпАП, постанови КМУ від 17.12.2008 № 1103 та Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відтак, відповідна відмова ОСОБА_1 не може кваліфікуватися як відмова від огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.

По-третє, відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, та принципу "in dubio pro reo", визначеного у рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2019 № 1-р/2019, усі наявні сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення вини покладається на державу, а не на особу, яка притягується до відповідальності.

За таких обставин, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від огляду у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 поді та складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, у справах про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Враховуючи, що відповідно до протоколу адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення зазначено 12.12.2025 та станом на дата розгляду справи по справі закінчилися строк накладення стягнення передбачені ч. 2 ст.38 ч. 2 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 38, ч. 1 ст. 122-12, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за № 930/3057/25 та № 930/3059/25 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2, присвоїти об`єднаній справі № 930/3057/25.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: С.М. Науменко