Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №137/1698/25 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/1698/25

04 травня 2026 р. 3/137/19/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2025 о 15 год 55 хв на 347 км автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на промінь світла, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на безперервну відеофіксацію на портативні відеореєстратори №467764 та №46776.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 вкотре не з`явився. Натомість його захисник– адвокат Павлюк С.М. надіслав через підсистему «Електронний суд» чергове клопотання про відкладення розгляду справи мотивуючи ти, що ним не узгоджена позиція захисту, оскільки його підзахисний перебуває в зоні бойових дій (а.с. 82).

Разом з тим, встановлено, що матеріали справи надійшли до суду ще 03.12.2025, після чого розгляд справи неодноразово відкладався з ініціативи сторони захисту. При цьому договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та захисником припинявся та укладався повторно (а.с. 19, 32), що свідчить про відсутність належної процесуальної поведінки сторони захисту та фактичне затягування розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховано, що з моменту надходження справи до суду минув значний проміжок часу, протягом якого сторона захисту мала реальну можливість сформувати правову позицію та надати відповідні докази.

Посилання захисника на неможливість узгодження позиції із підзахисним не підтверджені належними та допустимими доказами, які б об`єктивно унеможливлювали участь останнього у судовому розгляді або перешкоджали реалізації права на захист іншим чином, у тому числі шляхом надання письмових пояснень.

Враховуючи викладене, а також обов`язок суду забезпечити розгляд справи у розумні строки, приходжу до висновку, що подальше відкладення розгляду справи призведе до безпідставного затягування провадження.

З огляду на це, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника адвоката Павлюка С.М., що не є порушенням права на захист, оскільки останнім було забезпечено можливість реалізації своїх процесуальних прав, якою вони належним чином не скористалися.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521521 від 23.11.2025 (а.с. 2), рапортом (а.с. 6), якими зазначено обставини адміністративного правопорушення, зокрема того, що 23.11.2025 о 15 год 55 хв на 347 км автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, н.з. № НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на промінь світла, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

На 01:26 хв. відеозапису за назвою «export-0fr9j» котрий знаходяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7) підтверджується обставина того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та чітко і усвідомлено відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Також ОСОБА_1 повідомляє, що відносно нього розглядається ще один адміністративний матеріал за аналогічних обставин, де він відмовився від проходження огляду, бо поспішав. Повідомив, що рішення у тій справі станом на 23.11.2025 ще не прийнято. Одночасно ОСОБА_1 не заперечує обставину того, що він керував транспортним засобом.

При прийнятті рішення також враховано сформовану судову практику (зокрема постанова Хмельницького апеляційного суду від 27.04.2026 у справі № 686/26665/25), відповідно до якої за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Разом з тим, роз`яснено, що особливий порядок проведення огляду на стан сп`яніння із залученням Військової служби правопорядку застосовується лише у випадках, коли особа виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових об`єктів чи в інших передбачених законом умовах.

У даній справі відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби стали відомі суду вже під час розгляду адміністративного матеріалу. Водночас будь-яких належних і допустимих доказів, а також клопотань стороною захисту не надано щодо того, що станом на 15 год 55 хв 23.11.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час виконання обов`язків військової служби.

За таких обставин підстав для застосування спеціального порядку, передбаченого для військовослужбовців, не вбачається, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.