Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №636/6681/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 травня 2026 року

м.Харків

справа № 636/6681/25

провадження № 22-ц/818/2550/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Чугуївський відділ реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Лихачова Романа Борисовича на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Золотоверхої О.О.

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Чугуївський відділ реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства. В якому просив: визнати ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком позивача та внести відповідні зміни до актового запису про народження позивача.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 вересня 2025 року відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання.

30.12.2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони Міністерству Оборони України здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , під час захисту Батьківщини; забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах на ім`я ОСОБА_2 у розмірі 7 500 000,00 грн.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 січня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лихачова Романа Борисовича про забезпечення позову залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Лихачов Роман Борисович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що невжиття заходу забезпечення позову у разі тривалого розгляду справи може призвести до порушення інтересів позивача, оскільки в майбутньому буде неможливо виконати судове рішення, позаяк наявний обґрунтований ризик вважати, що у випадку продовження нарахування та виплат одноразової грошової допомоги відповідачу, розподіл та стягнення відповідних часток між членами сім`ї загиблого військовослужбовця, може бути суттєво ускладнено, або унеможливлено. Вказує, що він може бути позбавлений можливості виконати рішення суду, оскільки існують обґрунтовані ризики: приховування, втрати, витрачання, переоформлення чи виведення грошових коштів на третіх осіб нарахованої, але ще не виплаченої на банківські рахунки відповідача, одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Крім того на його звернення до Міністерства оборони України щодо резервування його частки одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн, надано відповідь Головним управлінням соціальної підтримки Міністерства оборони України з якої вбачається, що оскільки рішення Чугуївського міського суду Харківської області у справі N 636/6681/25, станом на 29.10.2025 року не набрало законної сили то підстави для резервування частки одноразової грошової допомоги відсутні. Таким чином, позивач фактично позбавлений можливості захистити свої права та забезпечити реальне виконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог щодо встановлення факту батьківства.

У додаткових поясненнях представник ОСОБА_2 адвокат Михайленко Д.П. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є встановлення факту батьківства, вимог майнового характеру позовна заява не містить. Беручи до уваги предмет спору, суд дійшов висновку про доцільність відмови у задоволенні вимоги про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявність загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що предметом позову є встановлення факту батьківства, вимог майнового характеру позовна заява не містить.

Як на підставу вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову представник позивача посилалася на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Чугуївський ВД РАЦС, ОСОБА_4 , Міноборони України про встановлення факту батьківства. Предметом даного спору є встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 щодо позивача. У зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час захисту Батьківщини, у разі задоволення позовних вимог позивач, як його син, набуде право на призначення та отримання частини одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством для членів сім`ї загиблого військовослужбовця. Станом на дату звернення з даною заявою до суду, в ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється процедура нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». У випадку задоволення позовних вимог у позивача, як сина загиблого під час захисту Батьківщини військовослужбовця, також виникає право на призначення та отримання частини одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Одночасно внаслідок задоволення даного позову коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, збільшиться. Це зумовить необхідність перерозподілу суми одноразової грошової допомоги, яка виплачена відповідачу, як члену сім`ї у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, в рівних частинах між позивачем та відповідачем. З листа Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України №220/13/26689 від 29.10.2025 року вбачається, що «Рішення суду про встановлення батьківства набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо апеляція подана, рішення набирає сили після розгляду справи апеляційним судом. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Чугуївського міського суду Харківської області у справі N?636/6681/25, станом на 29.10.2025 року не набрало законної сили. Ураховуючи вищевикладене підстави для резервування частки одноразової грошової допомоги відсутні”. Таким чином, позивач фактично позбавлений можливості захистити свої права та забезпечити реальне виконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог щодо встановлення факту батьківства.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого судового рішення відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Такий вид забезпечення позову не може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про встановлення факту батьківста, у разі задоволення позову.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лихачова Романа Борисовича – залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова