Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №199/7724/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/254/26 Справа № 199/7724/25 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Ткачук Н.І. розглянувши клопотання на поновлення строку апеляційного оскарження захисника Ткачук Н.І. на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-20 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 23.05.2025 приблизно о 02:38 годині, солдат ОСОБА_1 на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , під час виконання обов`язків військової служби, в особливий період, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння поводився за допомогою газоаналізатору «Алконт U8300» №83013395, результат тесту 0,289 ‰, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 17220 КУпАП.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

З таким судовим рішенням не погодився захисник адвокат Ткачук Н.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та оскаржила в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що розгляд справи та ухвалення постанови відбулися за відсутності ОСОБА_1 , а про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 17.10.2025 року після звернення до адвоката, тому строк на апеляційне оскарження просить поновити.

Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вислухавши думку захисника Ткачук Н.І., апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як встановлено апеляційним судом, постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра щодо ОСОБА_1 ухвалена 05 червня 2025 року, тоді як апеляційна скарга захисника Ткачук Н.І. датована 27 жовтня 2025 року, тобто подана більше ніж через чотири місяці після ухвалення оскаржуваної постанови та зі значним пропуском передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що розгляд справи та ухвалення постанови відбулися за відсутності ОСОБА_1 , а про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 17 жовтня 2025 року після звернення за правничою допомогою до адвоката.

Разом з тим такі доводи не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та спростовуються матеріалами справи.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був обізнаний про факт складання щодо нього протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНК/2328 від 23 травня 2025 року. З матеріалів справи вбачається, що протокол складено відносно нього особисто, зі змістом протоколу він був ознайомлений, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, йому були роз`яснені.

Отже, ОСОБА_1 знав про наявність щодо нього провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому мав об`єктивну можливість цікавитися подальшим рухом справи та результатом її судового розгляду.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій просив суд першої інстанції розглянути справу без його участі та визнав вину у повному обсязі. Також ним була подана заява про повідомлення про судові засідання шляхом надсилання SMS-повідомлення на зазначений ним номер телефону.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції та матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду судовою SMS-повісткою, яку отримав 04 червня 2025 року о 15 год. 37 хв. 01 сек. Крім того, судом першої інстанції було здійснено повідомлення через офіційний веб-сайт судової влади України.

За таких обставин доводи про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про судовий розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції були вжиті належні та достатні заходи для повідомлення особи про розгляд справи, а сам ОСОБА_1 заздалегідь погодився на розгляд справи без його участі.

Доводи захисника про те, що постанову ухвалено за відсутності ОСОБА_1 , самі по собі не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи за його відсутності був зумовлений його власною письмовою заявою та належним повідомленням про судове засідання.

При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби. Отже, особа, яка була обізнана про складення щодо неї протоколу за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та подала заяву про розгляд справи за її відсутності, повинна була проявити належну процесуальну обачність і з розумною періодичністю цікавитися результатом розгляду справи.

Крім того, апеляційний суд враховує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з якими оскаржувану постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року надіслано судом до Реєстру 05 червня 2025 року, зареєстровано 06 червня 2025 року, а надання загального доступу до неї забезпечено 09 червня 2025 року.

Таким чином, вже з 09 червня 2025 року постанова суду першої інстанції перебувала у відкритому доступі, а ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про судовий розгляд справи та подавши заяву про її розгляд без його участі, мав реальну можливість ознайомитися зі змістом постанови та своєчасно реалізувати право на її апеляційне оскарження.

Посилання захисника на те, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 17 жовтня 2025 року, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки така обставина зумовлена не об`єктивними та непереборними перешкодами, а тривалою пасивною поведінкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після ухвалення судового рішення.

Апеляційний суд звертає увагу, що з моменту ухвалення постанови 05 червня 2025 року до дати апеляційної скарги 27 жовтня 2025 року минуло понад чотири місяці. Протягом цього часу ОСОБА_1 , будучи обізнаним про існування провадження щодо нього та про розгляд справи судом, не вжив належних заходів для отримання інформації про результат розгляду справи, не звертався до суду із заявами про надання копії постанови, не цікавився рухом справи та не навів обставин, які б об`єктивно позбавляли його можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку не містить конкретних даних про існування поважних, об`єктивних та непереборних причин, які перешкоджали ОСОБА_1 або його захиснику подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Наведені у клопотанні обставини фактично зводяться до посилання на те, що постанову ухвалено за відсутності особи та що про її існування стало відомо лише після звернення до адвоката, однак не пояснюють причин тривалого невжиття заходів щодо з`ясування результату розгляду справи та оскарження постанови у період з 05 червня 2025 року до 27 жовтня 2025 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана з розумною періодичністю цікавитися перебігом своєї справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати безпідставного затягування процесу.

Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна справа має бути розглянута упродовж розумного строку, тривалість якого визначається, зокрема, з урахуванням поведінки учасників процесу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, задіяна у судовому провадженні, повинна з розумною періодичністю цікавитися перебігом своєї справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати безпідставного затягування процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, де наголошено, що пасивна поведінка сторони або недобросовісне користування процесуальними правами не можуть бути підставою для порушення принципу правової визначеності.

З урахуванням наведеного апеляційний суд доходить висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні захисника Ткачук Н.І., не є поважними. ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу 23 травня 2025 року, подав заяву про розгляд справи без його участі, погодився на повідомлення шляхом SMS-повідомлення, був належним чином повідомлений судом про розгляд справи 04 червня 2025 року, а оскаржувана постанова з 09 червня 2025 року перебувала у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Попри це апеляційна скарга подана лише 27 жовтня 2025 року, тобто після спливу понад чотирьох місяців з дня ухвалення постанови.

Такі обставини свідчать не про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, а про недобросовісне користування процесуальними правами та відсутність належної процесуальної обачності з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання захисника Ткачук Н.І. необхідно відмовити, а апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у поновлені строку захиснику Ткачук Н.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу разом із усіма додатками повернути адвокату Ткачук Н.І.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя