Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №727/5430/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5430/26

Провадження № 3/727/979/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Ярема Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заставна, Заставнівського району, Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749076 від 04.04.2026 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи в п`яному вигляді пошкодив ворота автоматичного відкривання ОСОБА_2 , вдаривши по них ногами та зламавши доски і систему автоматичного відкривання ОСОБА_3 , пошкодив бляху на воротах вдаривши ногами по ній, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП пояснив, що ніяких хуліганських дій не вчиняв, громадський порядок не порушував, шукав невідому особу, яка забрала його мобільний телефон.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749076 від 04.04.2026 року, та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, ст.173 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, свого протистояння іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв особою, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Безпосереднім об`єктом охорони за ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими спеціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою для кваліфікації дій особи як «дрібне хуліганство» необхідно наявність такого обов`язкового елементу об`єктивної сторони складу ст.173 КУпАП як «громадське місце».

Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема, під`їзди, підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров`я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під`їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об`єктів культурного призначення, органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та вокзалів.

Крім того, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Разом з тим із самого протоколу вбачається, що в ньому не зазначено про наявність кваліфікуючої обов`язкової ознаки дрібного хуліганства, як явної неповаги до суспільства та порушення громадського порядку і спокою громадян.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суб`єктивну сторону правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки не зазначено мотив його дій (з хуліганських спонукань, на ґрунті особистих неприязних стосунків тощо) та форму вини (умисна, необережна).

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про порушення громадського порядку та спокою громадян.

Так, Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч. 3 п. 4).

Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність посилання на наслідки позбавляє суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

Тобто, суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ, що є неприпустимим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Долучені до матеріалів справи пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не усувають зазначених недоліків фабули протоколу та не містять достатніх відомостей, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Наданий суду відеозапис з нагрудних камер поліцейських не є належним доказом щодо підтвердження винуватості, оскільки такий запис не містить подій вчинення вказаного правопорушення.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження, так як об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не встановлені, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винної поведінки не надано, а відтак його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, тому, в межах складеного протоколу, склад правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ст. 247, 280, 283-285, 289 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Чернівці протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ярема Л.В.