Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №645/5260/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5260/25

Провадження № 3/645/20/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання- Бугай К.О.,

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. (в режимі відеоконференція),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2025 року о 14 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бригади Хартія 40 у м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Стрижак С.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення обґрунтовуючи клопотання наступним. Так, захисник посилається на відсутність зафіксованого факту руху транспортного засобу та факту керування ним безпосередньо ОСОБА_1 . Зміст наявного у справі відеозапису, на думку захисника, вказує на те, що патрульні не переслідували автомобіль яким начебто керував ОСОБА_1 , натомість, зміст цього відеозапису фактично вказує на те, що патрульні зупинились позаду вже припаркованого автомобіля. Тобто, коли патрульні зупинили свій автомобіль і одразу вийшли з нього, відеозапис фокусується на авто ОСОБА_1 , однак, цей автомобіль вимкнений і жодних ознак руху цього автомобіля під керуванням саме ОСОБА_1 не вбачається. Окрім того, захисник посилається на відсутність відмови зі сторони ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та направлення останнього працівниками поліції на проходження огляду на стан сп`яніння до неіснуючого закладу охорони здоров`я за адресою : м.Харків, вул. Ахієзерів, 19, у звязку з чим ОСОБА_1 не міг виконати вимогу поліцейського з огляду. Окрім того, захисник вказує на те, що у протоколі відомості не підтверджуються матеріалами справи, зокрема в розділі опис встановлених даних зазначається, що ОСОБА_1 рухався в 14:10 год., однак, відеозапис з бодікамер розпочинається в 14:07 год. Доказів того, що ОСОБА_1 рухався в 14:10 23.07.2025 матеріали справи не містять, а також доказів того, що водій відмовився від огляду на місці зупинки, матеріали справи також не містять. Також, з відеозапису не вбачається який саме транспортний засіб на ньому зафіксовано, коли зроблено цей відеозапис, а також те, що цей запис зроблено на особистий мобільний телефон патрульного. На думку захисника, зазначений відеозапис зроблено вже після складення протоколу відносно ОСОБА_1 , коли за кермо цього авто сів товариш ОСОБА_1 та поїхав у потрібному йому напрямку. Також, захисник вважає, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця мав бути здійснений іншими посадовими особами, аніж патрульна поліція, з огляду на що результати такого огляду є недійсними.

Окрім того, захисником подано до суду низку інших клопотань, зокрема:

- про визнання відеозапису (голубенко.mp4) в даній справі про адміністративне правопорушення недопустим та недостовірним доказам, який захисник просив не приймати до уваги при ухваленні постанови по справі. Зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, здійснений із власного мобільного телефону не відповідає критеріям належності та допустимості доказів;

- про витребування з Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП доказів наступної інформації: чи видавався патрульному інспектору 1 взводу 4 роти 3 батальйону лейтенанту поліції ОСОБА_2 портативний відеореєстратор Iphone 14Pro під підпис? Якщо так, просив надати реєстраційний балансовий номер такого пристрою та докази його належності УПП в Харківській області. Повідомити, чи дозволено патрульним інспекторам фіксувати події адміністративного правопорушення на власні мобільні телефони. Обґрунтовуючи заявлене клопотання заявник зазначав, що у сторони захисту є сумніви того, що наявний у справі відеозапис під іменем (голубенко.mp4), здійснений в якості портативного реєстратора на мобільний телефон Iphone 14Pro, є саме тим технічним пристроєм, яким законом дозволено фіксувати події адміністративного правопорушення.

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 30.03.2026р. зазначене клопотання захисника було задоволено та витребувано таку інформацію.

На виконання постанови суду від 30.03.2026р. з Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП надійшла інформація про те, що мобільний пристрій Iphone 14Pro на балансі УПП в Харківській області ДПП не перебуває та працівникам УПП в Харківській області ДПП не видавався. Відеозаписи та інші докази долучаються самостійно поліцейськими УПП в Харківській області ДПП до протоколів про адміністративні правопорушення, згідно статті 251 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Незважаючи на вказану позицію сторони захисту, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 23.07.2025 р. та полягало у відмові від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 400260 від 23.07.2025, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- рапортом інспектора УПП в Харківській області ДПП В. Лисенко від 23.07.2025р. із викладенням обставин події;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2025 року;

- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами Бк476710, Бк475937, відео з мобільного телефону iPhone 14pro на яких зафіксовано наступне. Працівниками поліції зафіксовано рух ТЗ «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 , потім зазначений ТЗ працівниками поліції зупинено та повідомлено причину зупинки, а саме водієм не включено лівий поворотник. Після зупинки ТЗ працівниками поліції виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук про що йому було повідомлено і запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18А, на що водій відмовився та погодився на складання протоколу. Після чого, поліцейський роз`яснив водієві права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та склав матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що згідно п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння крім запаху алкоголю з порожнини рота (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці)

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, у розумінні ст. 251 КУпАП, визнає їх належними, допустимими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні.

Доводи сторони захисту не спростовують вказані висновки суду у зв`язку з наступним.

При врахуванні відеозапису з мобільного телефону iPhone 14pro, як доказу у цій справі про адміністративне правопорушення суд враховує, що захисником Стрижаком С.В. подано клопотання про визнання такого запису недопустимим та недостовірним.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

За вказаних обставин, наданий працівниками поліції відеозапис, який здійснено на особистий мобільний телефон працівника поліції та який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та на якому зафіксовано рух ТЗ з метою фіксування правопорушення, може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Апеляційні суди в своїх рішеннях вже неодноразово зазначали про можливість здійснення відеофіксації на власні засоби, в разі наявності об`єктивних обставин, які унеможливили здійснення фіксації на боді камери.

В даному випадку, на мобільний телефон здійснювалась додаткова фіксація, при цьому всі події фіксувались на боді камери і відповідні відеофайли долучені до матеріалів справи, а тому підстав для визнання вказаних доказів недопустимим, суд не вбачає.

Щодо доводів захисника про відсутність зафіксованого факту руху транспортного засобу та факту керування ним безпосередньо ОСОБА_1 .

Так, з відеозапису з мобільного телефону iPhone 14pro зробленому працівником поліції у якому зафіксовано рух автомобіля, а також відеозаписів з нагрудної камери поліцейських, які у сукупності дають змогу зрозуміти, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки інші особи, які б могли керувати транспортним засобом на відеозаписах відсутні, про таких осіб не повідомляв ОСОБА_1 працівникам поліції. За вказаних обставин, суд переконаний, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, рух якого зафіксовано на відео мобільного телефона. Разом з цим, суд зазначає, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу не заперечував, що саме він керував транспортним засобом.

Доводи сторони захисту стосовно відсутності відмови зі сторони ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписами з нагрудної камери поліцейських з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та погодився на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього.

Що стосується доводів захисника щодо неврахування поліцейськими статусу військовослужбовця у ОСОБА_1 , відсутність перевірки документів, не виклик уповноважених посадових осіб ВСП та не дотримання процедури, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, то суд не вбачає таких порушень з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Ст. 266-1 КУпАП визначає порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях. Отже, такий порядок огляду підлягає застосуванню в перелічених випадках.

Однак військовослужбовець ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, як учасник дорожнього руху, що повинен підкорятись ПДР України, підлягав огляду на стан наркотичного сп`яніння за інших обставин, ніж визначені в ст. 266-1 КУпАП. Тому, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводився у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Будь-яких документів, які б беззаперечно підтверджували, що на час вчинення цього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби стороною захисту не надано, а матеріали справи їх не містять. Тому, на той момент, у працівників поліції існувала обґрунтована презумпція для застосування саме загальної процедури огляду, передбаченої ст.266 КУпАП.

З приводу доводів захисника щодо того, що у протоколі відомості не підтверджуються матеріалами справи, зокрема в розділі опис встановлених даних зазначається, що ОСОБА_1 рухався в 14:10 год., однак, відеозапис з бодікамер розпочинається в 14:07 год. Доказів того, що ОСОБА_1 рухався в 14:10 23.07.2025 матеріали справи не містять, суд зазначає, що вказана невідповідність є суто формальною, і не впливає на встановлення судом обставин вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення.

Оцінюючи вищенаведені доводи сторони захисту в цілому, суд також вважає необхідним зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а-475/09/1370 застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».

При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Захисником не зазначено та судом не встановлено порушень, які б ставили під сумнів законність та справедливість процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання захисника Голубенка А.С. щодо його невинуватості у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, судом не враховуються.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно довідки інспектора з ВАП УПП в Харківській області капітана поліції О. Кірічек, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .

При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Керуючись ст. 40-1, 130, 284 КУПАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, ЄДРПОУ суду: 02893723).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Направити копію постанови суду до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - до відома.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Повний текст постанови складено 05.05.2026 р.

Суддя І.Г. Костіна