Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №629/3676/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3676/26

Номер провадження 3/629/861/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Лозівського РВП ГУНП в Харківської області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Микільське, Близнюківського району, Харківської області, громадянки України, працюючої двірником в КП «ЕКО САН» , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26.03.2026 року гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насилля фізично у відношенні своєї невістки ОСОБА_2 , а саме: штовхнула її внаслідок чого вона впала та отримала тілесне ушкодження.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнала та пояснила, що 26.03.2026 за адресою АДРЕСА_2 мама ОСОБА_2 , подзвонила їй та попросила купити продуктів. Вона ( ОСОБА_1 ) прийшла до дому до ОСОБА_2 , взяла 200 грн., купила продукти, які відала ОСОБА_3 .. Після чого сіла на диван в кухні, де сиділи ОСОБА_4 , її матір, ОСОБА_5 , та не знайомий чоловік. ОСОБА_4 назбирала гроші і попросила незнайомого чоловіка купити горілки та цигарок. Коли чоловік повернувся, вона ( ОСОБА_6 ) взяла у нього пляшку горілки і цигарки і попросила незнайомого чоловіки піти додому, оскільки у ОСОБА_7 є чоловік, який перебуває в ЗСУ, ОСОБА_4 почувши це, швидко пішла їм на зустріч, однак перечепилася та впала на свою руку. Незнайомий чоловік її підняв, а ОСОБА_4 сказала, що «Ти мене штовхнула». Незнайомий чоловік викликав швидку, а вона ( ОСОБА_8 ) поїхала з ОСОБА_9 до лікарні, щоб її довести бо вона була п`яна. Зазначила, коли прийшла до квартири, то ОСОБА_10 вже була п`яна.

Суд вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема, психологічного і фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, або іншим чином завдається шкода психічному або фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Визначення видів насильства міститься у п.п.4,14,15,17 ч.1 зазначеного Закону.

Фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство визначене як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд зазначає, що не кожен сімейний конфлікт є насильством, але якщо діяння спрямовані на приниження, залякування, переслідування або контроль волевиявлення, це класифікується як насильство.

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в її діях відсутні ознаки домашнього насильства.

Доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства суду не надано. В долучених до протоколу матеріалах, а саме в поясненнях ОСОБА_2 не зазначено та не конкретизовані дії ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки домашнього насильства.

Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного, фізичного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому суд зазначає, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом.

Дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.247 ч.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО