Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №642/1404/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/1404/26

Провадження № 2/642/1024/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У лютому 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся через систему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що 12.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2121669 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 11000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

30.10.2020 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020. Згідно вказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2121669 від 12.03.2020 року

У зв`язку з тим, що позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на дату подання позову відповідач має заборгованість у розмірі 16940 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11000 грн.; заборгованість за процентами – 5940 грн.; заборгованість за пенею – 0 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, Позивачем заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» становить: сплата судового збору у розмірі 2 662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу, що становить: 8 000,00 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2026 року відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 12.03.2020, в сумі 11000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

08.04.2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача не надавав клопотань про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, в позовній заяві зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом оголошення на веб сайті суду. Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу поштовим зв`язком, згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, направлялася судом відповідачу за місцем його реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачкою відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1ст. 280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2121669 про надання споживчого кредиту.

Згідно з умовами вказаного Договору, Відповідачу було надано кредит у розмірі 11000,00 грн. на споживчі потреби, строком на 30 днів з можливістю пролонгації строку договору, зі сплатою відсотків: знижена процентна ставка 1,71%, стандартна процентна ставка 1,80%.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно із пунктом 5.4 Договору, споживач зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, а також інші платежі передбачені цим договором.

Згідно із пунктом 9.6. Договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Додатком № 1 до Договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом.

Згідно із пунктом 9.6. Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача.

З матеріалів справи вбачається, що це Договір та графік платежів підписано ОСОБА_2 електронним одноразовим ідентифікатором С953298 12.03.2020.

Також ОСОБА_2 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами узгодженні аналогічні умови кредитування.

Згідно із довідкою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про ідентифікацію відповідач ОСОБА_2 ідентифікована як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши 12.03.2020 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (С953298).

Згідно листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025, відповідно до договору ВП – 200417-1 від 20.04.2017 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» переказ коштів 12.03.2020 на суму 11000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 .

Ухвалою суду за клопотанням представника витребувано інформацію в АТ КБ «Приватбанк» стосовно рахунків ОСОБА_1 , за якою підтверджується факт належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_3 та зарахування 12.03.2020 кредитних коштів в сумі 11000,00 грн.

30.10.2020 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020. Згідно вказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2121669 від 12.03.2020 року, що підтверджується: копією вказаного договору; актом приймання-передачі реєстру боржників від 30.10.2020; копією витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020; платіжною інструкцією №2049 від 30.10.2020.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора.

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати обов`язкових платежів, станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у загальному розмірі 16940,00 грн, яка складається з: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5940,00грн. – заборгованість за відсотками.

Правовими нормами ст.ст. 526, 527 і 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме факт укладання кредитного договору, факт набуття права вимоги та факт наявності заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 16940,00 грн. шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи, та не спростовані відповідачем.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася, власних розрахунків заборгованості або доказів на її погашення не надала.

З огляду на встановлені судом обставини, зважаючи на те, що відповідач не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами ні первісному кредитору, ні новому кредитору не сплатив у повному обсязі, а тому суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 16940,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі 910/4201/19.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надані суду (в копіях): договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений з адвокатом Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І.; акт наданих послуг № 145 від 13.02.2026 року до договору №0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг від 13.02.2026 року до акту №145 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Відповідно до наданих документів вартість витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 8000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд бере до уваги розмір понесених позивачем витрати за фактично отриману правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн та враховуючи незначну складність справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг виконаних Адвокатським об`єднанням "Апологет" робіт, ціну позову, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним.

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача – АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль – Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх), заборгованість за кредитним договором №2121669 від 12.03.2020 в загальному розмірі 16940 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача – АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль – Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40коп., та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов