Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №639/5836/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

04.05.2026

Справа №639/5836/25

Провадження №1-кп/639/136/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 19 червня 2025 року за №62025170020008006 відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 НГ України, кулеметника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 05.02.2023 №42 солдата ОСОБА_8 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по строковій частині) від 13.06.2025 №179 солдата ОСОБА_8 , призначено на посаду - кулеметник 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

Відповідно до вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України про Національну Гвардію України, солдат ОСОБА_8 під час продовження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканість державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негативних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладені на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання, підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїм військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти, для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшого складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження , а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Однак, ОСОБА_8 під час проходження військової служби у складі НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України- 19.06.2025 вирішив стати на злочинних шлях, та діючи в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

19.06.2025 о 11:00 год. т.в.о. начальника 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України старший лейтенант ОСОБА_9 , перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу у Новобаварському районі м. Харкова, довів кулеметнику 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення ОСОБА_8 , в усній формі бойове розпорядження т.в.о. командира НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України ОСОБА_9 , а саме: з 11.00 год. 19.06.2025 р. здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 год. 19.06.2025 р. зосередитись в районі Сергіївка (Донецька область). З 12.00 год. 20.06.2025 р. здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади.

Однак ОСОБА_8 , будучи невдоволеним цим наказом з 11:00 год. 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 год. 19.06.2025 зосередитись в районі Сергійвка (Донецької області) з 21:00 год. 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади, перебуваючи в районі розташування військової частини НОМЕР_1 НГ України у Новобаварському районі м. Харкова 19.06.2025 орієнтовно о 11:00 год., діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати наказ.

Суд проводив розгляд данного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_8 не визнав себе винним.

В судовому засіданні ОСОБА_8 при роз`ясненні йому суті обвинувачення за ч. 4 ст. 402 КК України свою вину не визнав.

Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що 19 червня 2025 року прямої відмови від виконання наказу- бойового розпорядження не було. Він пояснював чому саме він не може виконати бойове розпорядження, посилаючись на стан свого здоров`я. Він раніше звертався до командира з приводу стану свого здоров`я, просив, щоб йому надали можливість пройти лікування, але ці заяви залишалися по за увагою. Коли їх привозили до лікаря, то лікар фактично не обстежував їх, а просто казав, що у них все нормально. Він декілька разів знаходився на лікуання з приводу хвороби хребта, після чого йому сказали, що він придатний. 19 червня 2025 року дійсно було доведено наказ -бойове розпорядження та його відмова від виконання наказу фіксувалась на відео. Він ніколи не відмовлявся від служби та не ухилявся від виконання своїх обов`язків як військовслужбовець. Він увесь час казав про те, що бажає служити і не уникає військової служби. Він був мобілізований у 2023 року. 19 червня 2025 року наказ - бойове розпорядження був відданий у м. Харкові, за місцем розташування військової частини. Він не міг виконати той наказ за станом здоров`я, оскільки не міг підняти важки предмети, відчував постійний біль у хребті. До призову на військову службу він також мав захворювання хребта, але виконував важку роботу на підприємстві щоб заробити на своє забезпечення та утримання батька похилого віку, який також має поганий стан здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_8 наполягає, що подальшого проходження військової служби не відмовляється, має відповідне бажання та просить дозволити йому нести військову службу із урахуванням стану його здоров`я.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків:

-з показань свідка ОСОБА_10 . Він проходив військову службу на посаді сержанта з матеріального забезпечення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ. В червні 2025 р. у денний час доби, виконуючим обов`язки командира ОСОБА_9 , за місце розташування військової частини, було доведено йому та ще кільком військовослужбовцям, серед яких був солдат ОСОБА_8 , бойове розпорядження в усній формі, а саме здійснити з11.00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка з 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади. Командир ОСОБА_9 після оголошення наказу, запропонував присутнім військовослужбовцям, яким цей наказ було адресовано, висловити своє відношення до наказу та готовність його виконати. Після цього, ОСОБА_8 та ще один військовослужбовець вийшли вперед зі строю. На пропозицію назвати причини відмови від виконання бойового розпорядження, ОСОБА_8 пояснив, що не може його виконувати у зв`язку з поганим станом здоров`я. Під час оголошення наказу були присутні інші військовослужбовці та проводилась відео зйомка. Наказ було доведено в зрозумілій формі. Також було доведено про наслідки відмови від виконання наказу командира;

-з показань свідка ОСОБА_12 . Він проходить службу у в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.06.2025 вранці він був присутній при оголошенні бойового наказу командиром ОСОБА_9 . Наказ було оголошено військовослужбовцям в приміщенні розташування особового складу в/ч. Серед осіб, яким було оголошено наказ про здійснення переміщення з11:00 19.06.2025 особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 19.06.2025 зосередження в районі Сергіївка з 21:00 20.06.2025 для заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади, був солдат ОСОБА_8 . Після оголошення наказу ОСОБА_9 звернувся до присутніх військовослужбовців з питанням про розуміння ними цього наказу, а також роз`яснив наслідки невиконання бойового розпорядження, запропонувавши тим хто незгоден з наказом, зробити крок вперед. Всі військовослужбовці зазначили, що наказ був чітким та зрозумілим. Після цього, крок вперед зробили два військовослужбовця, в тому числі і солдат ОСОБА_8 . Останній зазначив, що відмовляється виконувати бойовий наказ з причин незадовільного стану здоров`я. Свідку ОСОБА_12 також відомо, що ОСОБА_8 придатний до військової служби, оскільки проходив ВЛК. Під час оголошення наказу був також присутній медик. Оголошення бойового наказу проводилась під відео запис;

-з показань свідка ОСОБА_13 . Він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2024 року. В червні 2025 року він був присутній коли командиром частини було, в приміщенні розташування в/ч було оголошено військовослужбовцям наказ про здійснення переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 19.06.2025 зосередження в районі Сергіївка для заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони. Після оголошення наказу ОСОБА_9 запитав присутніх про зрозумілість оголошеного бойового наказу та запропонував, у разі незгоди будь-кого, зробити крок вперед. Зі строю вийшло два військовослужбовця, один з них солдат ОСОБА_8 . Останній пояснив, що відмовляється виконувати наказ з причин поганого стану здоров`я. Наказ особовому складу було доведено командиром в доступній формі, всі відповіли, що наказ є зрозумілим. Факт доведення наказу та факт відмови від його виконання знімався на відео камеру. ОСОБА_8 були роз`ясненні наслідки невиконання наказу;

-з показань свідка ОСОБА_14 . Він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ і є командиром 1 відділення 3 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення. 19.06.2025 о 11:00 він був присутній при оголошенні бойового наказу командиром частини, а саме здійснити з11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка з 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади. Солдат ОСОБА_8 , після оголошення наказу відкрито відмовився його виконувати, посилаючись на поганий стан здоров`я. Під час доведення бойового наказу був присутній медик. Після оголошення наказу, командир запропонував присутнім, у разі незгоди виконувати розпорядження зробити крок вперед. Після чого, солдат ОСОБА_8 зробив крок вперед. Останньому були роз`ясненні наслідки невиконання наказу командира.

Вказані свідки були допитані в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження та обвинувачений ОСОБА_8 не ставив під сумнів їх показання.

Аналізуючи пояснення свідків у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці показання свідків, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами - процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об`єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснили свідки та не заперечував сам обвинувачений, він з цими свідками раніше був знайомий, між ними були нормальні відносини і тому суд вважає, що у вказаних свідків немає причин для оговорення обвинуваченого. Сам обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні не вказує на наявність будь - яких, в тому числі і неприязних відносин між ним та вказаними свідками, не вказує причин з яких свідки могли б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Незважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_8 про повне невизнання своєї вини, надання ним відповідних показань, винуватість останнього в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими в судовому засіданнями доказами:

-т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 звернувся до керівника другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві з повідомленням про кримінальне правопорушення та зазначив, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , 19.06.2025, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації підрозділу висловив непокору, тобто відкриту відмову від виконання наказу т.в.о. командира 3-го батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_9 . В діях військовослужбовця військової частини ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

-медична характеристика: солдат ОСОБА_8 перебуває під медичним наглядом медичної військової частини НОМЕР_1 з лютого 2023. На первинному медичному огляді по прибуттю в військову частину, скарг на стан здоров`я не висловлював. ЗЧМТ, сноходіння, енурез заперечував. За результатами огляду був признаний здоровим. 22.09.2024 -02.10.2024 стаціонарне лікування в ДУ «ТМО МВС по Харківській області» м. Харків, діагноз: вертеброгенна торакалгія на тлі остеохонрозу, спондилоартрозу, спондильозу грудного відділу хребта. 14.10.2024 - 28.10.2024 стаціонарне лікування в КНП «Первомайська ЦРЛ» м. Первомайськ, діагноз: вертеброгенна торакалгія зі стійким больовим та міотонічним синдромами, обмеженням статико-динамічної функції хребта та акту ходьби. Розповсюджений остеохондроз, деформуючий спондилоартроз, спондильоз грудного відділу хребта. 26.01.2025-11.02.2025 стаціонарне лікування в КНП «Первомайський ЦРЛ»;

-службова характеристика: солдат ОСОБА_8 військову справу вивчає недбало, виявляє неповагу до командирів і старших за військовим званням, показує своє невдоволення, не додержується правил військової ввічливості, поведінки, незадовільно володіє зброєю, тримає її несправною, неготовою до бою, систематично порушує заходи безпеки під час використання зброї, недисциплінований, безвідповідальний, допускає негідних вчинків та підбурює інших військовослужбовців до них, рівень бойової та спеціальної підготовки не задовільний. За своїми професійними, діловими і моральними якостями солдат ОСОБА_8 займаній посаді не відповідає;

-довідка №1202 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківської області» медична (військово-лікарська) комісія: солдат за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 пройшов медичний огляд у медичній частині (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 13 грудня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: вертеброгенна торакалгія з м`язово-тонічними проявами на тлі остеохондрозу, спондилоатрозу, спондильозу грудного відділу хребта, кили Шморля Th7-Th9 з незначним порушенням функції хребта. Захворювання пов`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 64-в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь, придатності до військової служби «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2016 №285 - придатний до військової служби;

-витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №212 від 13.07.2023: звільнено з посади та зараховано в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 НГУ України солдата ОСОБА_8 , відповідно до підпункту 14 пункту 116 розділу IV Положення «Про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ», у зв`язку з відсутністю військовослужбовця понад 10 діб, - до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошенням померлим, з 11 липня 2023;

-витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №42 від 05.02.2023: солдата ОСОБА_8 зараховано до списків в/ч та на всі види забезпечення з в/ч НОМЕР_4 НГУ України до в/ч НОМЕР_1 НГУ України; витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №179 від 13.06.2025: солдата ОСОБА_8 поставлено на грошове забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704;

- витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №131 від 02.05.2025: покладено тимчасове виконання обов`язків командира НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення на офіцера оперативного планування 3-го батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_9 ;

-витяг з Бойового розпорядження командира НОМЕР_3 батальйону ОП 3 бригади ОП НГУ України від ХХ.06.2025 №06/ХХХ: командирам 1 роти оперативного призначення, 2 роти оперативного призначення та роти вогневої підтримки в термін до 09:00 19.06.2025 сформувати зведене відділення в кількості 5 військовослужбовців: старшого солдата ОСОБА_13 , молодшого сержанта ОСОБА_14 , старшого сержанта ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_16 , солдата ОСОБА_17 . З 11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18.00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка (Донецької області). З 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади. Про виконання вимог даного розпорядження доповісти рапортом на ім`я першого заступника командира 3 батальйону оперативного призначення- начальника штабу;

-рапортом командира роти вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення на ім`я т.в.о. командира 3 батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_18 , яким останньому доведено, що 19.06.2025, кулеметник 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_8 висловив відкриту відмову від виконання бойового наказу командира 3 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 згідно БР №06/1230 від 18.06.2025, а саме: у складі зведеного відділення в кількості 5 військовослужбовців, в термін з 11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка (Донецької області). З 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади;

-матеріалами службового розслідування за фактом відкритої відмови солдатом ОСОБА_8 , які місять в собі: висновок службового розслідування, копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2025 №2145 «Про призначення службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу солдатом ОСОБА_8 », копія рапорту командира вогневої підтримки 3 батальйону оперативного призначення ОСОБА_19 , витяг з наказу від 02.05.2025 №131, витяг з наказу від 05.02.2023 №42, витяг з наказу від 13.06.2025 №179, витяг з бойового розпорядження №06/1230 від 19.06.2025, службова та медична характеристика солдата ОСОБА_8 ;

-протоколом огляду предметів від 21 липня 2025 року: предметом огляду є факт службового розслідування, який надали представники військової частини НОМЕР_1 НГУ;

-протоколом огляду документу від 19 липня 2025 року;

-протоколом огляду комп`ютерних даних від 20 липня 2025 року;

-відтвореним в судовому засіданні відеозаписом відмови від виконання бойового наказу солдатом ОСОБА_8 , відповідно до якого обвинувачений після оголошення Наказу відмовився його виконати, зробивши крок в перед та пояснивши причини своєї відмови.

Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям ОСОБА_8 , суд виходить з того, що згідно ст. 402 КК України об`єктом злочину є порядок виконання у військових формуваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах військової служби відносини підлеглості та військової честі.

З об`єктивної сторони злочин може виражатися у двох формах: 1) відкрита відмова виконати наказ начальника; 2) інше умисне невиконання наказу. Під наказом розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. В контексті ст. 402 КК України під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо. Наказ завжди має бути конкретним. Крім того, наказ має бути законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №42 від 05.02.2023 - солдата ОСОБА_8 зараховано до списків в/ч та на всі види забезпечення з в/ч НОМЕР_4 НГУ України до в/ч НОМЕР_1 НГУ України, витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ України №179 від 13.06.2025 - солдату ОСОБА_8 поставлено на грошове забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Також встановлено, що відповідно до Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 НГУ №131 від 02.05.2025 покладено тимчасове виконання обов`язків командира 3 батальйону оперативного призначення на офіцера (оперативного планування) штабу 3-го батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_9 з 02 травня 2025 року, у зв`язку з службовою необхідністю, вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_9 - по відношенню до військовослужбовця - солдата ОСОБА_8 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 05.02.2023 №42 зарахованого до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по строковій частині) від 13.06.2025 №179 призначеного на посаду - кулеметника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України був прямим начальником за своїм службовим становищем та за військовим званням, а останній його підлеглим.

Підлеглий не несе відповідальності за ст. 402 КК України за невиконання наказу начальника, якщо цей наказ був незаконним (відданий невідповідною особою, в неналежному порядку, виходив за межі повноважень командира (начальника), за своїм змістом суперечив чинному законодавству, був пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина).

Крім того, у кожному конкретному випадку має бути з`ясовано, чи не обумовлене невиконання наказу тим, що він був сформульований невиразно, нечітко й незрозуміло, допускав подвійне тлумачення або чи не був він перешкодою для виконання наказу іншого начальника.

Відкрита відмова виконати наказ начальника - найбільш зухвала форма непокори - передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки.

Непокора вважається закінченою, залежно від форми її вчинення, з моменту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.

З суб`єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Мотиви непокори у цілому не мають значення для кваліфікації.

Воєнний стан -це особливий правовий режим (політико - економічна ситуація), що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав та свобод людини й громадянина і прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

В судовому засіданні з показань свідків встановлено та стороною захисту не спростовано, що відданий 19 червня 2025 року Наказ прямого начальника ОСОБА_9 - був законним, відданий на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 батальйону ОП 3 бригади ОП НГУ України від ХХ.06.2025 №06/ХХХ: командирам 1 роти оперативного призначення, 2 роти оперативного призначення та роти вогневої підтримки в термін до 09:00 19.06.2025 сформувати зведене відділення в кількості 5 військовослужбовців: старшого солдата ОСОБА_13 , молодшого сержанта ОСОБА_14 , старшого сержанта ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_16 , солдата ОСОБА_17 . З 11:00 19.06.2025 здійснити переміщення особового складу в зону виконання бойових завдань та до 18:00 19.06.2025 зосередитись в районі Сергіївка (Донецької області). З 21:00 20.06.2025 здійснити заняття ПВід «БРАМА» з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади, не виходив за межі повноважень командира, не суперечив чинному законодавству, відданий чітко і зрозуміло. ОСОБА_8 , як і інші військовослужбовці, почув та зрозумів суть наказу про бойове завдання.

Показання обвинуваченого в тій частині, що він відмовився виконувати 19 червня 2025 року наказ безпосереднього командира у зв`язку зі станом здоров`я спростовуються проаналізованими та перевіреними доказами, які вказані у вироку вище.

Суд критично сприймає твердження обвинуваченого про відсутність умислу на вчинення непокори, що його відмова від виконання наказу була викликана станом, оскільки для об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 402 частина 4 КК України мотиви непокори не мають значення для кваліфікації.

Окрім того, твердження ОСОБА_8 в тій частині, що він 19 червня 2025 року відмовився виконувати наказ командира у зв`язку зі станом здоров`я спростовуються довідкою №1202 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківської області» медична (військово-лікарська) комісія, де зазначено, що солдат за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 пройшов медичний огляд у медичній частині (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» 13 грудня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: вертеброгенна торакалгія з м`язово-тонічними проявами на тлі остеохондрозу, спондилоатрозу, спондильозу грудного відділу хребта, кили Шморля Th7-Th9 з незначним порушенням функції хребта. Захворювання пов`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 64-в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь, придатності до військової служби «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2016 №285 - придатний до військової служби.

При непокорі, тобто ст. 402 КК України, відкрита відмова від виконання наказу характеризується усною чи письмовою категоричною заявою підлеглого про невиконання наказу командира (начальника) або мовчазною демонстрацією дії, які свідчать про те, що наказ виконуватися не буде. Відкрита відмова від виконання наказу з посиланням на проблеми зі здоров`ям не виключає наявності складу злочину в діях підлеглого, оскільки мотиви дії винного можуть буть різними і не впливають на кваліфікацію. Непокору - ст. 402 КК України, слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків - таку позицію викладено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду по справі №953/3196/23, провадження №51-4503 км24 від 27 березня 2025 року.

ОСОБА_8 не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рівня та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Глави 2 Розділу 1 Положення №402 Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь -якої ВЛК Збройних Сил України. Суд не може здійснювати власну оцінку під ставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка під ставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання обвинуваченого таким, що не придатний до військової служби.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що фактичні обставини кримінального правопорушення встановлені під час досудового розслідування знайшли своє підтвердження дослідженими під час судового розгляду належними та допустимими доказами, які, за оцінкою суду, не викликають сумніву щодо дійсного наміру обвинуваченого та спрямованість умислу обвинуваченого саме на непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто непокорі - відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації, військовослужбовець, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Суд враховує конкретні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_8 проходив військову службу, добровільно взяв на себе обов`язки військовослужбовця і в період воєнного стану під час військової агресії ворога відкрито відмовився виконати наказ командира вибути до місця дислокації в район ведення бойових дій.

Суд наголошує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану, а саме наказу на вибуття в район бойових дій для захисту Батьківщини від збройної агресії ворога, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 4 статті 402 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного ( обвинуваченого, засудженого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відсутність належного реагування держави, зокрема суду, під час призначення покарання за вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби під час дій військового стану ( збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України) нівелює визначену ст.ст. 50,65 КК України мету призначення покарання та може призвести до збільшення рівня злочинності у військах, зниження рівня дисципліни та підриву боєготовності військових підрозділів, неспроможності забезпечення командуванням військових частин належного виконання завдань з оборони держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, що призводить до порушення прав та інтересів суспільства в цілому та держави.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_8 строк його тримання під вартою (попереднього ув`язнення) з 20.06.2025 по 04.05.2026 включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Речові докази DVD-R диск - відповідно до ст. 100 КПК України залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 04.05.2026.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_8 строк його тримання під вартою (попереднього ув`язнення) з 20.06.2025 по 04.05.2026 включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Речові докази DVD-R диск - відповідно до ст. 100 КПК України залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, захиснику. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1