Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №398/2428/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2428/26

Провадження №: 2-а/398/109/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі Борозні Л.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Колісник Оксана Володимирівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа Олександрійський відділ ДВС, про визнання протиправною та скасування постанови №53 від 14.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою №53 від 14.01.2026, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказаною постановою встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 22.09.2025, в особливий період, порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме в порушення вимоги пункту 10 статті 1 вказаного закону, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 22.09.2025 шляхом направлення повістки №4913725 за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , в подальшому не з`явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважність причини своєї неявки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З постановою не згоден. Постанову винесено поза строками притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, суть правопорушення в описовій частині кваліфікована невірно за ч. 3ст. 210 КУпАП, в той час як притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, у постанові не зазначено яким чином був повідомлений позивач про його виклик до центру комплектування, не зазначено чи вручено конверт, або у разі повернення з якою відміткою працівника поштового зв`язку. У зв`язку з чим просить постанову скасувати, а провадження стосовно позивача закрити.

Ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач з позовом подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. З копії оскаржуваної постанови вбачається, що вона була винесена без присутності позивача. 09.04.2026 позивач в Олександрійському ВДВС отримав копію оскаржуваної постанови. Таким чином, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, а тому є необхідним поновити йому пропущений строк на звернення до адміністративного суду із позовом.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення №53 від 14.01.2026, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 22.09.2025, в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 Закону України «Пров військовий обов`язок і військову службу», яким визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби Безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибути за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідні районної (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів, будучі оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 22.09.2025 року шляхом направлення повістки №4913725 за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , в подальшому не з`явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважність причини своєї неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Як передбачено статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 цієї статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 цієї статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з абзацами 2, 4 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Неприбуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови судом встановлено, що ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 22.09.2025, в той же час постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесено 14.01.2026, тобто після спливу тримісячного терміну визначеного законом.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, надані позивачем докази на підтвердження сплати судового збору, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 210, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Постанову №53 від 14.01.2026 стосовно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановою №53 від 14.01.2026 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Суддя Ю.В. Молонова