Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №352/2689/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2689/25

Провадження № 2-др/352/6/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тисменицького районного суду від 20.01.2026 року позов Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ухвалено задовольнити повністю.

29.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за вказаним позовом, яким просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2750 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву, судом встановлено наступне.

Рішенням Тисменицького районного суду від 20.01.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.10.2016 року постановлено розірвати та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 грн 20 коп. судового збору. Однак не було вирішене питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Після ухвалення рішення суду надійшла заява позивача про стягнення з відповідача на її користь 2750 грн документально підтверджених витрат на правову допомогу адвоката, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться: договір про надання правової допомоги від 21.11.2025 року, укладений між адвокатом Лютаном З.Й. та ОСОБА_1 , акт передачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №56/1 від 21.11.2025 року, у якому зазначено перелік послуг наданий адвокатом позивачу та їх вартість в загальній сумі 2750 грн, з яких: надання інформаційно-консультативних послуг – 300 грн та складання позовної заяви з оформленням документів до неї – 2450 грн, квитанція до прибуткового касового ордера №56/1 від 21.11.2025 року від ОСОБА_1 на суму 2750 грн, згідно договору №56/1 від 21.11.2025 року, ордер серії АТ №1116558 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Лютаном З.Й.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, представником позивача надано належні докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Враховуючи реальний обсяг допомоги представника позивача у суді, час витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2750 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 .

Додаткове рішення складене в повному обсязі 05.05.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.