Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №199/5285/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/5285/26

(3/199/1669/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

05 травня 2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої кухарем у магазині «Галя Балувана», яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

- за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

14.04.2026 о 21:43 годині у м. Дніпро по вул. Щитова, 71 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив в тому числі шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, спеціального звукового сигналу, чим порушила вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала частково. На початку судового розгляду ОСОБА_1 пояснила, що дійсно 14.04.2026 у вечірній час вона керувала автомобілем «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вона не бачила, що за нею слідував патрульний екіпаж з увімкненими проблисковими маячками, як і не чула звукового сигналу. Автомобіль вона зупинила біля свого двору і лише тоді побачила поліцейську машину у котрій були включені проблискові маячки. Надалі ОСОБА_1 пояснила, що рухаючись по вул. Широкій у м. Дніпрі вона не увімкнули лівий поворот, а автомобіль поліцейських, котрий їхав позаду неї увімкнув проблискові маячки та почав подавати звукові сигнали про зупинку. Вона зупинила свій автомобіль лише через 200 метрів, коли доїхала до свого будинку. Відразу вона не могла зупинитися, оскільки їй була страшно. Працівники поліції в ході спілкування виписали постанову на місці (за не увімкнутий поворот), штраф який вона вже сплатила, а також надалі відносно неї склали два протоколи: ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, які станом на день розгляду справи (05.05.2026) вона не оскаржувала. Вважає, що підстав складати протокол за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у поліцейських не було, оскільки 200 метрів їхати і не зупиняти автомобіль на вимогу поліцейських, то є невелика відстань. Просить суд не позбавляти посвідчення водія, а обмежитися штрафом.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641058 від 14.04.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Своїм підписом остання підтвердила, що зі змістом протоколу ознайомлена. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- рапортом інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 14.04.2026 відповідно до якого вбачається, що 14.04.2026 приблизно о 21:43 годині у м. Дніпрі по вул. Щитова, біля будинку № 89, був виявлений транспортний засіб «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_1 . Так, даний автомобіль здійснюючи поворот праворуч не увімкнув показник повороту відповідного напрямку, у зв`язку з чим було надано вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом увімкнення проблискового маячка червоного кольору та спеціальних звукових сигналів. Водій дану вимогу проігнорував, пришвидшив свій рух, таким чином намагався зникнути з поля зору. Зупинивши за адресою: м. Дніпр, вул. Щитова, 71, вказаний транспортний засіб виявилося, що водієм автомобіля «Kia Magentis», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, як невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 05.05.2026 ОСОБА_1 , не оскаржувала дії працівників поліції після її зупинки та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт не виконання вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу.

Доказів неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не надано, правомірність їх дій водієм у встановленому порядку адміністративного судочинства не оспорювалася, що й підтвердила сама ОСОБА_1 в ході судового розгляду, а тому доводи останньої щодо її часткової вини суд розцінює як позицію винуватої особи задля уникнення суворого стягнення за вказаною статтею Закону (ч. 1 ст. 122-2 КУпАП), як позбавлення права керування транспортними засобами.

На переконання суду, дії працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію».

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 9 (дев`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст.287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко

05.05.2026