Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №754/880/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4397/26

Справа №754/880/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул.. Єжи Гедройця, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 21025,60 гривень.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.03.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1993136. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Умовами Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; тип процентної ставки - фіксований; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 6800.00 грн, та те, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті. До того ж, Відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, В ТОМУ ЧИСЛІ І НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

11.08.2021 було укладено договір № 11-08/2021 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1993136.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1993136.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1993136.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1993136 від 27.03.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21025.60 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6800.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14225.60 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Звертають увагу суду, що з моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій та/або будь-яких інших додаткових нарахувань.

З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складає 2422,40 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 13000 грн. - витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

02 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Константиновим О.Г. черезпідсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву відповідно до якої відповідач вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Щодо відсутності підстав для стягнення з Відповідача відсотків за користування кредитом понад вставлений термін, зазначений у договорі позики № 1993136 від 27 березня 2021 року.

27 березня 2021 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" (надалі - Первісний кредитор та/або ТОВ "Маніфою" ) було укладено кредитний договір № 1993136 від 27.03.2021 року (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1.-2.6.,Кредитного договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору; позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні;

Тип позики: короткострокова;

Мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Сума позики: 6 800,00 грн.; Строк позики: до 26 квітня 2021 року (30 днів);

Cередньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,67 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; Cередньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою. Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору: Вартість позики за весь строк позики (сума процентів), грн.: 1366,80 гривень. Загальна вартість позики та процентів: 8 166,80 гривень.

Таким чином, строк кредитування складає 30 днів з 27.03.2021 року по 21.04.2021 року, загальний розмірі кредитних коштів, що підлягає повернення Відповідачем, складає: 8 166,80 гривень, з них: 6 800,00 гривень - основна сума тіла кредиту, 1 366,80 гривень - відсотки.

11.08.2021 року було укладено договір № 11-08/2021 відповідно до якого ТОВ "Маніфео" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором Відповідача.

23.05.2024 року, було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь Відповідача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином, Позивач наділений правом вимоги до Відповідача за кредитним договором.

Відповідно до витягу від 23.05.2024 року з реєстру заборгованостей № 3 до договору факторигу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, Відповідач набув право грошової вимоги до Відповідача в розмірі 21 025,60 гривень, з яких 6 800,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 14 225,60 гривень заборгованість за відсотками, які відповідно до розрахунку заборгованості (розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1993136 від 27.03.2021 року за період з 11.08.2021 року по 03.12.2025 року), що був сформований Позивачем та який наявний у матеріалах справи, були нараховані за період з 11.08.2021 року по 03.12.2025 року.

Однак, сума відсотків у розмірі 12 858,80 гривень, яка була нарахована за період з 27.04.2021 року по 03.12.2025 року, не підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, оскільки зазначена сума процентів була нарахована після закінчення строку кредитування, тобто після 26 квітня 2021 року, в той час як Кредитний договір після його закінчення не продовжувався Відповідачем.

Як уже зазначено вище Відповідачем, він на підставі Кредитного договору отримав 8 166,80 гривень строком на 30 днів.

Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного Кредитного договору "Графік нарахувань за позикою": дата надання позики: 27.03.2021 рік, дата повернення: 26 квітня 2021 року, сума тіла кредиту 6 800,00 гривень, проценти за користування кредитом 1 366,80 гривень, загальна вартість кредиту 8 166,80 гривень.

Доказів того, що Відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, Позивач, як правонаступник до якого перейшли всі права та обов`язки від Первісного кредитора, за договором позики № 1993136 від 27 березня 2021 року, має право на часткове задоволення його позовної заяви, а отже на стягнення заборгованості з Відповідача на свою користь, лише у розмірі 8 166,80 гривень, за період з 27.03.2021 року по 26 квітня 2021 року, в межах строку кредитування 30 днів, яка складається із тіла кредиту у розмірі 6 800,00 гривень, проценти за користування кредитом 1 366,80 гривень.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми в рахунок відшкодування витрат за правничу допомогу, Відповідач зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткова угода до договору про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, акт підтвердження про надання правової допомоги.

Позивач, відповідно до позовної заяви № 15854715 просить стягнути з Відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.

Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

При цьому правнича допомога по справі № 754/880/26, щодо складання позовної заяви за кредитним договором, право вимоги за якими перейшло до Позивача на підставі договору відступлення право вимоги, є однотиповою, а отже такі справи не є складними, тому, керуючись принципами справедливості і верховенства права, Відповідача приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з нього на користь Позивача, тобто до 3000,00 гривень.

Таким чином, оскільки позовна заява Позивача підлягає частковому задоволенню та справа № 754/880/26 є не складною та однотипною, витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають зменшенню враховуючі принцип справедливості та верховенства права, тобто до 3 000,00 гривень.

Щодо зменшення стягнення суми судового збору з Відповідача на користь Позивача.

Таким чином, з урахуванням того, що позов підлягає частковому задоволенню, з Відповідача на користь Позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 928,75 гривень, пропорційно до задоволених вимог.

05 березня 2026 року представником ТОВ «Факторинг Партнерс» через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, відповідно до якого вважають позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

05 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Константиновим О.Г. через підсистему «Електронний суд» подано заперечення (на відповідь на відзив) відповідно до яких позовні вимоги просять задовольнити частково тастягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором позики № 1993136 від 27 березня 2021 року у розмірі:8 166,80 гривень, з них: 6 800,00 гривень - основна сума тіла кредиту, 1366,80 гривень - відсотки. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Факторинг Партнерс", судовий збір у розмірі 928,75 гривен та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривен. В іншій частині відмовити.

Представником позивача на адресу суду подано кдопотання про проведення судового засідання без їх участі, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

27.03.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1993136. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором v51650.

Відповідно до умов Договору Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Умовами Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; тип процентної ставки - фіксований; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 6800.00 грн., Строк позики: до 26 квітня 2021 року (30 днів)., Розмір процентів за користування позикою: Проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.67000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-Сайті Товариства протягом 3(трьох робочих) днів з дати підписання Договору.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.

Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Згідно п. 3.10. Договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики..

11.08.2021 було укладено договір № 11-08/2021 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1993136.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1993136.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1993136.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1993136 від 27.03.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21025.60 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6800.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14225.60 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку, надані йому кошти за Договорами в строки, передбачений договорами не повернув. Після відступлення права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс», ні на рахунки попереднього кредитора.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем не спростовувався факт отримання кредитних коштів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі договору позики № 1993136 від 27 березня 2021 року, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в сумі 14225,60 грн., вказаний розмір відсотків погоджений сторонами кредитного договору відповідно до п. 2.5. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн., то слід зазначити наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір 02-07/2024 про надання правової допомоги, заявку на надання юридичної допомоги № m_, акт про надання юридичної допомоги.

Документів на представництво в судовому засіданні під час розгляду даної справи представником (адвокатом) зі сторони позивача (ордер, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю) матеріли справи не містять. Позовна заява подана та підписана представником ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» директором Я.Я. Сердійчуком.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено представництво позивача в судових засіданнях адвокатом. Отже позивачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов`язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом.

Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Між тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно сказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 873/137/21).

У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, суд вважає в задоволенні вимог заяви про стягнення коштів витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 526, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 280-289 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (м. Київ, вул.. Єжи Гедройця, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) загальну заборгованість за Кредитним договором № 1993136 від 27 березня 2021 року у розмірі 21025 гривень 60 копійок, 2 422 гривні 40 копійок судового збору.

В задоволені позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» щодо стягнення зОСОБА_1 на їх користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: І.А. Галась