Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №754/21050/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1113/26

Справа №754/21050/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря Михайленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, котра продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом з вимогою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову і до припинення навчання, але не більше 23 - х річного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , 2007 року народження. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.02.2023 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 3 500 грн. щомісячно, до повноліття. Наразі донька досягла повноліття та навчається у вищому навчальному закладі"Деснянський економіко-правовий коледж при МАУП" за спеціальністю "Право". Форма навчання денна. Термін навчання з 01.09.2023 по 01.12.2027, що підтверджується відповідною довідкою № 137, виданою 01.12.2025. Окрім того, факт навчання підтверджується контрактом від 01.09.2023. Донька не має власного заробітку, потребує матеріальної допомоги, проживає з позивачем, перебуває на повному її утриманні. У зв`язку з денною формою навчання донька не має можливості поєднувати навчання з повною зайнятістю, що унеможливлює повноцінне самостійне матеріальне забезпечення. Відповідач є батьком дитини та відповідно до ст. 199 СК України зобов`язаний утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років, за умови, що він може надавати таку допомогу. Витрати є значними та системними, тому і звернулася до суду щодо стягнення аліментів до 23 річного віку.

Відповідач скористався правом подачі відзиву, у якому зазначив, що шлюб було розірвано ще у 2013 р. і наданий час перебуває в іншому шлюбі, від якого має малолітню доньку ОСОБА_4 , 2014 року народження, яка перебуває на його утриманні. З моменту не проживання постійно матеріально допомагав та надавав гроші на утримання доньки ОСОБА_5 та, відповідно, з 2023 року сплачував аліменти за ріщенням суду у розмірі 3 500 грн. щомісячно, починаючи з жовтня 2022 року і до повноліття. Ніколи не відмовлявся щодо утримання доньки, однак на даний момент має можливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі 2 500 грн. Зазначає, що донька працює і має власний дохід, отже не потребує матеріальної допомоги. На даний момент проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Націнальної гвардії України та отримує грошове забезпечення, середній розмір грошового забезпечення складає 20 441,86 грн. на місяць. Його матеріальний стан не дозволяє сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини доходу. Крім цього, просить врахувати, наявність на утриманні малолітньої доньки, на яку несе окрім основних витрат також додаткові витрати на розвиток інтелектуальних здібностей, яка займається додатково англійською та відвідує вокальну студію "Елегія". Крім того, частково перебуває на утриманні його мати, розмір пенсії якої не достатній для прожиття в умовах сьогодення.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що у відзиві відповідач зазначає про обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені судом в основу рішення. Зокрема, твердження про те, що донька працює, є голослівними. Натомість, донька продовжує навчання та потребує матеріального забезпечення. Відповідач також посилається на необхідність утримання іншої дитини та матері - пенсіонера, однак жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано. Відсутні документи щодо фактичного утримання дитини, розміру витрат, стану здоров`я та потреб матері-пенсіонера, реального обсягу фінансового навантаження відповідача. Отже наведені доводи є необгрунтованими та спрямовані виключно на уникнення виконання обов`язку щодо утримання дитини.

В судовому засіданні позивач підтримала вимоги позову, просила стягнути аліменти саме у частці - 1/4 від доходу.

Відповідач в судовому засіданні підтримав відзив, при цьому зазначив, що не відмовляється від утримання доньки і не заперечує щодо стягнення суми в розмірі 2 500 грн.

До суду надійшла заява від третьої особи - ОСОБА_3 , у якій зазначено про те, що дійсно навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання і не має можливості працювати та забезпечувати себе самостійно. Підтримує вимоги позову повністю та просить розглянути справу без її особистої присутності.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Судом встановлено наступні правовідносини.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , 2007 року народження.

20 лютого 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 500 грн. щомісячно, до повноліття.

Наразі донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття

У відповідності до довідки № 137, виданої 01.12.2025 директором Приватного навчального закладу Е. Васильконовою, ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі "Деснянський економіко-правовий коледж при Міжрегіональній Академії Управління Персоналом" за спеціальністю "Право". Форма навчання денна. Термін навчання з 01 вересня 2023 року по 01 грудня 2027 року.

Окрім того, факт навчання підтверджується Контрактом від 01 вересня 2023 року, яким передбачено строк навчання - з 01 вересня 2023 року по 01 грудня 2027 року.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 199 СК України встановлено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Сімейний кодекс України грунтується на принципі рівності прав та обовязків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобовязані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідач є батьком дитини та відповідно до ст. 199 СК України зобов`язаний утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років, за умови, якщо він може надавати таку допомогу.

При цьому, суд при вирішенні питання обґрунтованості заявлених позовних вимог враховує, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року стягнуто аліменти на утриманя дитини до повноліття у розмірі 3 500 грн. щомісячно.

Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня донька сторін навчається у навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги, при цьому від відповідача до суду не надходило заперечень щодо позовної заяви та не надано доказів, які б свідчили про неможливість відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, котра продовжує навчання.

Донька не має власного заробітку, потребує матеріальної допомоги, проживає з матір"ю, перебуває на повному її утриманні, при цьому є студенткою денної форми навчання, спеціальність «Право» у Деснянському економіко-правовому коледжі при Міжрегіональній Академії Управління Персоналом.

У зв`язку з денною формою навчання донька не має можливості поєднувати навчання з повною зайнятістю, що унеможливлює повноцінне самостійне матеріальне забезпечення.

Термін навчання з 01 вересня 2023 року по 01 грудня 2027 року.

Наявність у відповідача неповнолітньої дочки не звільняє останнього від обов`язку надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання, та потребує також допомоги.

Обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Відповідач не заперечує щодо стягнення аліментів у розмірі 2 500 грн., зазначаючи, що має недостатній рівень доходу для утримання повнолітньої доньки у рзмірі 1/4 від доходу, оскільки середній розмір грошового забезпечення на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України складає 20 441,86 грн. на місяць, при цьому має і малолітню доньку, на яку несе, окрім основних, також додаткові витрати на розвиток інтелектуальних здібностей, яка займається додатково англійською та відвідує вокальну студію "Елегія".

Відповідач також зазначав, що на його утриманні частково перебуває його мати, розмір пенсії якої не достатній для прожиття в умовах сьогодення та зазначає також, що повнолітня донька працює і має власний дохід, отже не потребує матеріальної допомоги.

Вказані твердження є безпідставними та такими, що суд не враховує, оскільки жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано та спрямовані на часткове уникнення виконання належного обов`язку щодо утримання повнолітньої дитини.

Натомість, донька продовжує навчання та потребує матеріального забезпечення.

При цьому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, котра продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, починаючи з дати подання позову і до досягнення 23-річного віку за умови продовження навчання, однак враховуючи викладене та зобов`язання обох батьків відповідно до ст. 199 СК України утримувати дитину, яка продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги до 23 - х років, надавши аналіз наявним у справі доказам та керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку наявність правових підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з 10 грудня 2025 року (з моменту направлення позову) і до припинення навчання - 30 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років та за умови продовження навчання.

Відповідно до вимог ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 199-201 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, котра продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 10 грудня 2025 року і до припинення навчання - 30 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 05.05.2026.

Суддя О.Б. Саламон