Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №361/444/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 361/444/26

Номер провадження 2/722/456/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Суського О.І.

секретаря Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», поданим представником позивача Усенко Михайлом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №954220 від 22.08.2023 року в загальному розмірі 16373,08 грн., сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Обґрунтовує позов тим, що 22.08.2023 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №954220 про споживчий кредит у вигляді електронного документа. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4200,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та інші платежі передбачені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.

На підставі договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 року про відступлення права вимоги укладеного між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 16373,08 грн., з яких: 2653,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13719,30 грн. - заборгованість за процентами.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.

Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, тому позивач просить позов задовольнити та стягнути вказану суму боргу та судові витрати.

Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20.02.2026 року позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, проте у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з`явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомила. Відзиву на позов та жодних клопотань, заяв до суду не надала.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, 22.08.2023 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №954220, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та інші платежі передбачені договором. Цей договір підписаний шляхом Акцепту оферти в електронній формі. З умовами та правилами отримання кредитування відповідач ознайомився.

Згідно вищезазначеного договору та паспорту споживчого кредиту, які були підписані відповідачем за прізвищем « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , номера мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення споживчих (особистих) потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4200,00 грн.; строк кредитування - 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 2,2% в день в межах строку кредиту, орієнтовна реальна річна процентна ставкана дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 47541,10% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 37464,00 грн., спосіб надання: переказ на поточний картковий рахунок № НОМЕР_6 .

Відповідно до графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №954220 від 22.08.2023 року, ОСОБА_1 , повернення кредиту та сплати процентів не було внесено.

Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджується, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , укладено договір про споживчий кредит №954220 від 22.08.2023 року та підписано електронним підписом позичальника, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора С510, який був надісланий на номер моб.телефону відповідача НОМЕР_3 .

Так, згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч.1 ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ч.1 та ч.2 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч1 та ч.2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно частин 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцеві третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умовами користування засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Таким чином, наданими позивачем доказами достовірно встановлено, що між сторонами виникли кредитні зобов`язання та товариство виконала свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. й відповідно доказів на спростування вказаного суду не надано.

Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань згідно кредитного договору не виконав.

Зокрема, згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, наданого ТзОВ «Селфі Кредит», загальна заборгованість за кредитним договором №954220 від 22.08.2023 року боржника ОСОБА_1 , станом на 21.06.2025 року становить 16373,08 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 2653,78 грн. та суми прострочених платежів по відсотках - 13719,30 грн.

В подальшому, 21.06.2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №21062024. Відповідно до умов даного Договору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №954220 від 22.08.2023 року в сумі 16373,08 грн.

Так, згідно положень цивільного законодавства, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України) - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі №243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено судом, між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» вчинено договір відступлення права вимоги.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що права вимоги за договором між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 22.08.2023 року №954220 перейшло від первісного кредитора ТзОВ «Селфі Кредит» до нового кредитора ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

При цьому, за змістом частин 1, 3 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_1 обов`язку за договором між ТзОВ «Селфі Кредит» та відповідачем про споживчий кредит від 22.08.2023 року з повернення кредиту в сумі 4200,00,00 грн. та сплати відсотків.

Так, положеннями ч.1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив у повному обсязі погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Суду не надано доказів повернення наданих кредитних коштів чи сплати сум відсотків повністю або частково, чи в іншому розмірі. Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, погашення заборгованості не надано. Тому суд дійшов до висновку про наявність правових підстав у позивача для стягнення заборгованості у вказаному розмірі.

Таким чином, судом встановлено, що 22.08.2023 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №954220, який укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С510.

При цьому, кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши кошти на платіжну картку, вказану відповідачем у заявці на отримання кредитних коштів ( НОМЕР_6 ), однак відповідач не виконував умови кредитного договору, не здійснюючи платежі.

Отже, саме на номер телефону ( НОМЕР_3 ) надійшов одноразовий ідентифікатор, який використовувався для підписання договору, як про це зазначено у договорі та заявці на отримання грошових коштів в кредит.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 20.02.2026 року від АТ "СЕНС БАНК" надійшла відповідь від 04.03.2026 року за вих. №3505-БТ-32.3/2026, у якій вказано, що в банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 емітовано карту № НОМЕР_7 , а також підтверджується зарахування коштів на суму 4200,00 грн. від 22.08.2023 року.

Разом з тим, відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Зокрема, відповідач не був позбавлений процесуальної можливості на спростування обставин щодо не перерахування йому коштів, надавши відповідну виписку по рахунку.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2904 від 13.01.2026 року.

Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг №131 від 12.01.2026 року з детальним описом наданих послуг; копія ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025 року.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 р. у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі №814/698/16.

Обов`язок доведення неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається на відповідача, від якого клопотань про зменшення розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу не надходило.

Відтак, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2662, 40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 11, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Креді Агріколь Банк», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №954220 від 22.08.2023 року в загальному розмірі 16373 (шістнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Креді Агріколь Банк», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Креді Агріколь Банк», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: