Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №725/2303/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №725/2303/26

Суддя: Вольська-Тонієвич О. В.

Єдиний унікальний номер 725/2303/26

Номер провадження 2-а/725/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року.Чернівецький районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року адвокат Пилип`юк О.М. звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівців із позовом в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У позові вказував, що 17 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №289 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою визнано винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав 24.02.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить його підпис на копії постанови з відміткою про дату її отримання.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток “Резерв+” у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024р., що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, якій розпочав діяти з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Вважає, що вказана вище постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Так, обов`язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України у військовозобов`язаних може виникнути лише після 18.05.2024 (дата набрання чинності Законом України №3633-IX від 11.04.2024) і лише у випадку, якщо Президент України прийме указ про оголошення мобілізації. Вищенаведене свідчить про протиправність оскаржуваної постанови, адже вона не містить посилання на відповідний нормативно-правовий акт, який зобов`язує особу уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, для участі у розгляді справи не з`явився. Проте про дату, час та місце розгляду справи позивача ніхто не повідомляв.

Більше того, відповідно до примітки ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи. Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Так, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи та у зв`язку з цим, отримує пенсію, про що свідчить пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 .

Крім того, ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07 липня 2020.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки взаємодіють з різноманітними державними реєстрами, а тому, відповідно до примітки ст.210 КУпАП, ОСОБА_1 не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Просив позов задовольнити та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

02 квітня 2026 року до суду надійшов відзив представника ІНФОРМАЦІЯ_4 . У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю. При цьому просив врахувати, що уточнення облікових даних являлось ситуативною вимогою чинного законодавства, яка зобов`язувала всіх військовозобов`язаних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 особисто вчинити дії щодо оновлення даних в один із визначених законом способів.

Крім того, оформлення відстрочки від призову на військову службу не стосується обов`язку уточнення облікових даних, тому подання такої заяви і прийняття за результатами розгляду відповідного рішення не може вважатися уточненням військово-облікових даних.

Розгляд справи просив провести у відсутність представника відповідача.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Пилип`юка О.М. 20.04.2026 до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 .

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 24.02.2026, шляхом отримання відповідної постанови у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З даним адміністративним позовом адвокат Пилип`юк О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду 05.03.2026.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Вимогами ч.ч.5,6 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язок громадян під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.04.2025, ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (3 18.05.2024р. по 16.07.2024p.), тобто порушив правила військового обліку, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с.33).

17 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №289, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав 24.02.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить його підпис на копії постанови з відміткою про дату її отримання.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток “Резерв+” у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024р., що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, якій розпочав діяти з 17.03.2014р. після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 вбачається, що розгляд справи відбувався у відсутність ОСОБА_1 та докази щодо його повідомлення про час, дату та місце розгляду справи відносно нього, матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативним вимогам статей 7, 9, 247, 251, 252 КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та не надав оцінку доводам позивача, тим самим позбавив його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав таких як участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений ст.279 КУпАП.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відомості про повідомлення позивача про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 не був повідомлений про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності буде відбуватися 17.04.2025, у зв`язку із чим, був позбавлений надати свої доводи та заперечення з приводу обставин, викладених у протоколі.

Отже, наведене свідчить про те, що відповідачем не було дотримано порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для визнання протиправною відповідної постанови та її скасування.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Зважаючи на викладені вище обставини справи та досліджені письмові докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а матеріали справи – поверненню на новий розгляд.

Розподіл судових витрат по справі, а саме сплаченого судового збору у сумі 605,60 грн., здійснити відповідно до ст. 139 КАС України, стягнувши його з відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 9, 122, 126, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 №289 від 17.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП та повернути справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять)грн. 60коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua