Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №522/2832/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/2832/26

Провадження 3-зв/522/14/26

ПОСТАНОВА

04.05.2026 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши заяву судді Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренка С.М. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд надійшла заява судді Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренка С.М. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування заявленої заяви, суддя зазначив, що учасниками зазначеної справи є ОСОБА_2 , яка працювала в Приморському районному суді м. Одеси, а також ОСОБА_3 , який був суддею Приморського районного суду м. Одеси, та з якими суддя Кічмаренко С.М. працював в одному суді.

Особа, яка подала заяву про самовідвід, повідомлялась у встановленому порядку про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду не надходило.

Інші учасники у встановленому порядку повідомлялись про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду - не надходило.

Дослідивши наявні матеріали, суд встановив наступне.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, які б передбачали можливість відводу (самовідводу) судді, проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті, які регулюють зазначені питання, отже при розгляді даної заяви слід застосувати аналогію закону. Найбільш наближеним до КУпАП є КПК України, тому норми останнього підлягають застосуванню.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже в силу пункту 4 частини 1 вище зазначеної статті суддя може бути відведений від участі у кримінальному провадження за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на чому й наполягає заявник у цій справі.

Діючим кримінальним процесуальним законодавством України не встановлені конкретні вимоги до форми та змісту заяви про відвід (самовідвід) судді, однак у частині 5 статті 80 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що він повинен бути вмотивованим.

Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria)

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Враховуючи викладене, а також те, що учасниками зазначеної справи є ОСОБА_2 , яка працювала в Приморському районному суді м. Одеси, а також Турецький О.С., який був суддею Приморського районного суду м. Одеси, та з якими суддя Кічмаренко С.М. працював в одному суді, суд дійшов до висновку, що вказані обставини можуть викликати сумніви в неупередженості судді, у розсудливого стороннього спостерігача, а тому заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, згідно з п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренка С.М. задовольнити.

Відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренка С.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа №522/2832/26, провадження 3/522/1761/26).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направити до апарату Приморського районного суду м. Одеси для визначення іншого судді для її розгляду.

Постанова окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя К.В. Іоніді