Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №507/575/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/575/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді – Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання Демовської Д.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області справу за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 507/575/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 23.04.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 01 жовтня 2019 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1896 - розірвано.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із відповідача витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 11 200 грн. та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 30.04.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 11 200 грн, та суму сплаченого судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій вказала, що заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в сумі зазначеній представником позивача, оскільки такі витрати відповідно до вимог ЦПК України мають бути доведеними, обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг і часом, витраченим адвокатом. Правові позиції Верховного Суду та практики ЄСПЛ передбачають відшкодування лише тих витрат, які є реальними, необхідними, неминучими та мають розумний розмір. У зв`язку з цим просила суд задовольнити частково вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 1000 грн. Крім того просила суд врахувати, що відповідно до ст. 142 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання позову.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши клопотання представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та сплаченого судового збору, матеріали цивільної справи № 507/575/26, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 16/03/2026/1 від 16.03.2026 видано ордер серії ВН № 1678993 на надання правничої допомоги в суді адвокатом ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Згідно детального опису робіт, виконаних адвокатом за договором та актом приймання-передачі виконаних робіт до договору, сума наданих послуг складає 11 200 грн.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є унікальною та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , підлягає стягненню 5 000 грн., витрат на правову допомогу в суді.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно квитанції про сплату №4432-411-8772-3262 від 20.03.2026 року, ОСОБА_1 сплачено 1064 грн. 96 коп.судового збору за подання позовної заяви.

Оскільки відповідач позов визнав початку розгляду справи по суті, то 50 відсотків від суми сплаченого судового збору позивачем за подачу позову до суду підлягає поверненню з державного бюджету, а інші 50 відсотків сплаченого судового збору мають бути стягнуті з відповідача на користь позивачки.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 270, статями 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 507/575/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 532 грн.48 коп.за подання позовної заяви.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 532 грн.48 коп., в рахунок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Дюдюн