Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №507/921/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/921/26

Провадження № 1-кп/507/38/2026

Номер рядка звіту 22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в смт.Любашівка в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167180000044 від 06 квітня 2026 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Покровка Любашівського району Одеської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

Так, 05 квітня 2026 року, приблизно о 12 годині 10 хвилин, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 перебувала на території ринку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин вступила в словесну суперечку з ОСОБА_4 , в ході якої у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю ОСОБА_4 .

Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення фізичного болю ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в той же день та час, знаходячись на території ринку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопивши ОСОБА_4 лівою рукою за її комір светра, завдала останній фізичного болю, а саме нанесла три удари долонею правої руки по обличчю, в область лівої щоки та носу, внаслідок чого ОСОБА_4 було завдано фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КК України – умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваної ОСОБА_3 , яка складена за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.

Також, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без її участі, заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначала, що згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.126 КК України, а саме: умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, яка є громадянкою України, раніше не судима, має постійне місце проживання на території України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, а також суд враховує пом`якшуючу вину обставини. Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд згідно ст.66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не має.

За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_3 , обставини скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини ч.1 статті 125 КК України у виді штрафу. Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєня нею нових правопорушень.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 56, ч. 1 ст. 125 КК України ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1