Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №645/2773/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2773/26

Провадження № 3/645/634/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., при секретарі Асєєвій К.М., за участю особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника– адвоката Альоши А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР 1 №621135 від 22.03.2026) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 22.03.2026 о 08:50 в м.Харків, шосе Салтівське 276км, водій керував тз Volvo xc90 д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом на приладі Drager Alcotest 6820 arhf 0027, результат 0,62 проміле, тест 3344, з результатом згоден, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП ХОР ОКНЛ відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 28.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника - адвоката Альоши А.В., про направлення справи за підсудністю.

28.04.2026 року до суду надійшли письмові заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Альоши А.В. на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст. 284 КУпАП. В обгрунтування заперечень вказував, що з вказаним протоколом про адміністративне правопорушення сторона захисту не згодна, вважає його таким, що не відповідає вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативних актів, у зв`язку з чисельними процесуальними порушеннями, а факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не підтверджується належними доказами, тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Зазначив, що аналізом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був зупинений безпідставно. В порушення норм Закону України «Про Національну поліцію» працівник поліції конкретну причину зупинки транспортного засобу не повідомив, тобто діяв свавільно та на власний розсуд. Крім того, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який розпочинається о 08 год. 54 хв. 22.03.2026, видно що права передбачені ст. 268 КУпАП працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 лише о 09 год. 17 хв. вже після безпідставної зупинки та проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому весь час до роз`яснення ОСОБА_1 його прав, в тому числі передбачених ст. 63 Конституції України, працівник поліції фактично відбирав у останнього пояснення з приводу обставин інкримінованого йому правопорушення, чим порушив право ОСОБА_1 на захист. Враховуючи наявність порушення права ОСОБА_1 на захист, надані останнім до роз`яснення йому його прав пояснення не можна використовувати як доказ його винуватості. При цьому, у матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно з яким працівником поліції виявлено ряд ознак, наведених вище, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водночас, наявність зазначених ознак повністю спростовується дослідженням відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, де видно, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно обстановці, в нього немає порушення координації рухів або порушення мови, а також відсутнє, вказане в акті, тремтіння пальців рук. До наявності такої ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота сторона захисту ставиться критично у зв`язку з тим, що показаннями свідків це не підтверджено, а відеозапис наявність такої ознаки підтвердити не може. За таких обставин у працівника поліції були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та як наслідок останній не підлягав огляду на стан сп`яніння. Незважаючи на відсутність підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 , як законослухняний громадянин погодився пройти такий огляд. Водночас з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 перед проведенням огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу поінформований не був. Крім того, працівник поліції, використавши необізнаність ОСОБА_1 у своїх правах, а також психо-емоційний стан викликаний безперервною безпосередньою участю у бойових діях, ставлячи навідне питання, отримав від ОСОБА_1 згоду з тим, що результат зазначений на спеціальному технічному засобі дійсно належить останньому, та як наслідок відсутність потреби в огляді в найближчому закладі охорони здоров`я. В подальшому працівником поліції складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічний засобів, в якому, ОСОБА_1 будучи необізнаний у своїх правах та процедурі проведення огляду, внаслідок відсутності відповідного роз`яснення, розписався про відмову у проведенні огляду в найближчому закладі охорони здоров`я. Таким чином, ОСОБА_1 , внаслідок порушення працівником поліції вимог ст. 266 КУпАП Інструкції № 1452/735, був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, що дає змогу вважати огляд проведений ОСОБА_1 22.03.2026 з використанням спеціальних технічних засобів недійсним, та як наслідок недопустимим доказом винуватості останнього. На підставі викладеного, внаслідок порушення права ОСОБА_2 на захист та допущення уповноваженими особами інших процесуальних порушень, перелічених вище, наявні в справі матеріали, не можуть бути використані як докази винуватості у зв`язку з їх недопустимістю.

У судовому засіданні 04.05.2026 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Альоша А.В., підтримали доводи клопотання та просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи щодо якої розглядається адміністративний матеріал та його захисника, дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 7 розділу 2 Інструкції, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом зазначених положень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.

Згідно долученої до протоколу роздруківкою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», тест №3344, вміст алкоголю у видихаємому повітрі складав 0,62 проміле.

В матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відомостей якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. В цьому акті міститься підпис ОСОБА_1 про те, що згоден з результатом огляду.

При цьому, відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, на ознаки алкогольного сп`яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено співробітником поліції на блок-посту. Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки, з чим останній погодився. Працівник поліції розкрив запечатаний мундштук, встановив його в газоаналізатор Alcotest Drager 6820 та зробив контрольний забір повітря, який показав відсутність алкоголю. Після цього ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Alcotest Drager 6820 шляхом його продуття. Результат огляду виявився позитивним, а саме 0,62 проміле. Також поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 , у випадку незгоди із результатами проведеного на місці огляду, пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився.

Після проведеного огляду інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення. Факт ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення підтверджується відомостями відеозапису, з якого вбачається, що останньому працівником поліції було вголос прочитано зміст протоколу та роз`яснено його зміст. Належить взяти до уваги, що ОСОБА_1 особисто та добровільно підписав цей протокол і не зазначив в ньому будь-яких зауважень щодо проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння чи дій поліцейських.

Щодо доводів захисника, що ОСОБА_1 не роз`яснювались його права і обов`язки, то необхідно зауважити, то з відеозапису вбачається, що при складанні протоколу поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Вказана обставина також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 особистим підписом підтвердив факт роз`яснення йому прав та обов`язків передбачений ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Суд звертає увагу, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Водночас, підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи не винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

На відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, поза розумним сумнівом, вбачається, що подія, яка зафільмована на цьому відеозаписі, безпосередньо стосується відомостей, які зафіксовані в протоколі стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно дост.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено дії службової особи, що складала протокол т афіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством (ст.267 КУпАП), не оскаржувалися. Отже, твердження захисника щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

На підставі викладеного, вказані пояснення захисника щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Суд вважає, що в даному випадку співробітниками поліції вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 саме як порушення п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області с лейтенантом поліції Вікторією Бурикіною, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження № 51-944кмо23) зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Альоши Антона Вікторовича про закриття провадження у справі - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно з ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м.Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 05.05.2026 року.

Суддя О.В. Спесивцев