Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №398/5314/24 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5314/24

провадження №: 1-кп/398/143/26

ВИРОК

Іменем України

"01" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121060001496 від 05.09.2024 року по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тарасівка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньо освітою, офіційно працюючого водієм у ТОВ «Улянівка-Агро», одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 близько 09 години ОСОБА_5 з метою відгрузки йому врожаю прибув на транспортному засобі у поле, яке розташоване між селами Тарасово-Шевченкове та Михайлівка Олександрійського району Кіровоградської області, де в цей час також з транспортним засобом з цією ж метою знаходився ОСОБА_7 .

Перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу черговості під`їзду транспортних засобів під завантаження.

Так, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний протиправний умисел направлений на спричинення особі тілесних ушкоджень, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тримаючи у правій руці монтировку, яку взяв у своєму автомобілі, побіг до потерпілого.

При цьому, ОСОБА_7 захищаючись від удару прикрився руками, а ОСОБА_5 в цей час умисно наніс йому два цілеспрямованих удари монтировкою по правій та лівій руці.

Унаслідок указаних дій згідно висновку експерта №697 від 14.09.2024 ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- рваної рани 2-го пальця правої кисті, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликало тривалий розлад здоров`я строком понад 6 та не менше 21 доби;

- закритого уламкового перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки, яке відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Цивільний позов визнав частково, погодився з заявленим розміром матеріальної шкоди - 3749 грн. 14коп., правнича допомогу в розмірі 5000 грн. відшкодував, моральну шкоду визнав у розмірі 20 000 грн., яку відшкодував у добровільному порядку.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд з`ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідженням характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_5 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.1ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

З урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює водієм у ТОВ «Улянівка-Агро», має задовільний стан здоров`я, не інвалід, суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов`язків згідно зі ст. 76 КК України.

Представником потерпілого, адвокатом ОСОБА_4 подано цивільний позов в інтересах ОСОБА_8 до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн.. На підтвердження вказаної суми надано до суду виписка із медичної карти хворого КП «ЦМЛ м. Олександрія» ОМР від 06 лютого 2025 року, державний акт на право власності на земельну ділянку, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду та ін. Розмір шкоди обґрунтований тривалим прийомом знеболюючих, перенесеним стресом, який й досі супроводжується почуттям тривоги та страху за здоров`я, відвідування лікарні для перев`язок та пов`язаний з цим фізичний біль, внаслідок рваної рани другого пальця правої кисті та перелому руки був позбавлений вирішувати звичайні побутові справ, здатність до самообслуговування була суттєво обмежена. Отримані травми призвели до негативних психосоматичних та психоемоційних змін, порушився сон та інше. Крім того був не в змозі обробляти присадибну ділянку та пай.

Крім того, заявлена вимога про стягнення витрат понесених ОСОБА_8 на правову (правничу) допомогу адвоката ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн. В обґрунтування вказаної суми, як того вимагає чинне процесуальне законодавство доданий витяг договору № 16 від 10 лютого 2025 року про надання правової (правничої) допомоги, додаткова угода № 1, яка містить детальний опис правових послуг, що надаються та їх вартість, детальний опис робіт та квитанція на підтвердження оплати послуг на суму 5000 грн.

17.11.2025 представником цивільного позивача адвокатом ОСОБА_4 подана заява про збільшення позовних вимог, а саме стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3749 грн.14 коп., обґрунтовану тим, що стан здоров`я потерпілого погіршився внаслідок отриманих травм, за подячних неправомірними діями обвинуваченого і йому встановлено діагноз: посттравматичний остерпароз лівого променево - зап`ястного суглобу І-ІІІ ст. та призначено лікування, матеріальна шкода оцінена у 3749 грн. 14 коп., яка підтверджена матеріально і не оспорюється обвинуваченим.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, суд вбачає очевидним й таким, що не підлягає доказуванню, те, що будь-якій людині в силу її природи властиво переживати душевні страждання через порушення особистої недоторканості, відчуття фізичного болю, усвідомлення наявності тілесних ушкоджень та їх наслідків. Не є виключенням з цього правила й потерпілий, який вочевидь зазнав душевних страждань у зв`язку із заподіянням йому тілесного ушкодження.

Суд також приймає доводи потерпілого про те, що він змушений був вживати відповідних заходів для відновлення свого фізичного та психоемоційного стану, нервове напруження, тощо.

Суд бере до уваги, обставини, при яких відбулося вчинення злочину, байдужа поведінка обвинуваченого до потерпілого в момент вчинення злочину, а тому сам факт завдання потерпілому моральної шкоди суд вважає доведеним. Крім того обвинувачений у добровільному порядку відшкодував 20 000 грн. в рахунок моральної шкоди, відтак визнав цивільний позов в цій частині, але не у повному обсязі.

Потерпілий оцінив завдану моральну шкоду в суму 100 000грн., разом із тим, суд приходить до висновку, що сума компенсації моральної шкоди у таких розмірах потерпілим обґрунтована не повною мірою. Глибина фізичних страждань потерпілого, на думку суду, є відчутною, але не критичною, оскільки завдання йому умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження хоч і вплинуло на його стан здоров`я та самопочуття, спричинило тривалий розладу здоров`я, разом з тим є не спів мірною. Визначаючи ступінь вини заподіювача, суд визначив, що порушення є умисним, оскільки обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечних характер свого діяння.

При цьому суд оцінює і матеріальне положення обвинуваченого, розумність заявленої потерпілим суми з урахуванням реальної можливості її виплати та те, що обвинувачений у добровільному порядку відшкодував 20 000 грн.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, беручи до уваги характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характер та локалізацію заподіяного тілесного ушкодження, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому повинен бути встановлений судом на рівні 25 000грн. З огляду на вказане, цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди, з урахуванням добровільного відшкодування підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000 грн.

Матеріальна шкода обґрунтована погіршенням стану здоров`я потерпілого внаслідок отриманих травм, заподіяних неправомірними діями обвинуваченого, оскільки йому встановлено діагноз: посттравматичний остерпароз лівого променево - зап`ястного суглобу І-ІІІ ст. та призначено лікування. Матеріальна шкода оцінена у 3749 грн. 14 коп., яка підтверджена матеріальна і не оспорюється обвинуваченим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, процесуальні витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. стягненню з ОСОБА_5 не підлягають з урахуванням добровільного відшкодування витрат у заявленому розмірі.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349,368,370-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного судом покарання з випробуванням строком на один рік з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 грн. та 3749 грн.14 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по справі:

- медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_7 - передана на зберігання до архіву КП «ЦМЛ м.Олександрії» під розписку (постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.09.2024 року) - залишити по належності;

DVD- диск з відеозаписом з відеореєстратора за 04 вересня 2024 року (постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.09.2024 року) - зберігається при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександ рійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: