Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №345/1146/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1146/26

Провадження № 2/345/1302/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Тодарчук Т.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з даним позовом, вимоги якого в подальшому уточнила, який мотивує таким.

26.05.2025 близько 14.20 год. водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем марки Peugeot 407 та рухався ділянкою автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига», що проходить в с. Майдан Ямницької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області у напрямку м. Івано-Франківськ. Одночасно, зустрічною смугою руху назустріч ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Dacia Duster рухалася водій ОСОБА_1 . Проїжджаючи 82-ий кілометр вищевказаної ділянки автодороги водій ОСОБА_2 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проїжджаючи закруглення дороги вліво, всупереч дії дорожнього знаку 3.25 та дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, де правою передньою та правою частиною свого автомобіля допустив зіткнення із передньою частиною зустрічного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вина ОСОБА_2 встановлена вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2025.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 5426069 від 10.12.2024 ОСОБА_3 , згідно ОСОБА_4 , становить 3200 грн., а тому відповідно до розрахунку сума страхового відшкодування становить 160000 грн. -3 200 грн. = 156800 грн., яку 16.12.2025 виплачено ОСОБА_1 шляхом безготівкового переказу на рахунок останньої.

Згідно висновку звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №17-08-2025, складеного кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_5 , вартість КТЗ по курсу НБУ на дату оцінки складає 351 504,14 грн. Вартість відновлюваного ремонту - 377 020,41 грн. без ПДВ на запасні частини. Фактично автомобіль відновленню не підлягає.

Тобто, оціночна вартість матеріального збитку , спричиненого власнику транспортного засобу марки Dacia Duster, реєстраційний н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 складає 351 504,14 грн. без ПДВ на запасні частини. Відтак, враховуючи розмір страхової виплати, залишковий розмір непокритих збитків ОСОБА_1 становить 194 704,14 грн.

У добровільному порядку відповідач шкоду не відшкодовує, а тому, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з даним позовом в якому просить суд винести рішення яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 194 704, 14 грн. матеріальної шкоди, 20 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву скористався та просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, або ж, у разі часткового задоволення, визначити розмір матеріальної шкоди з урахуванням виплаченого страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн., ринкової вартості транспортного засобу на момент ДТП та вартості залишків транспортного засобу після ДТП, а також відмовити в стягненні моральної шкоди і зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема вказав, що факт ДТП 26.05.2025 за його участі не заперечує, однак, при визначенні розміру спричиненої матеріальної шкоди позивачем зазначено, що згідно висновку звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №17-08-2025 вартість КТЗ по курсу НБУ складає 351 504, 14 грн., вартість відновлювального ремонту дорівнює 377 020, 41 грн. без ПДВ на запасні частини. Фактично автомобіль відновленню не підлягає. Оціночна вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу марки Dacia Duster становить 351 504, 14 грн.

Так як його цивільно-правова відповідальність застрахована АТ «СГ «ТАС», то позивачу відшкодовано завдані майнові збитки на суму 156 800 грн.

З урахуванням того, що пошкоджений транспортний засіб економічно доцільному відновленню не підлягає, то визначення вартості ремонту не є належним способом визначення розміру шкоди, яка, на думку відповідача, повинна бути визначена як ринкова на момент ДТП мінус вартість його залишків, вартість яких невідома.

Тобто, позивач просить стягнути суму, яка не відповідає дійсному розміру шкоди та не підтверджена належними доказами.

Представник позивача – адвокат Тодарчук Т.В. подала до суду заперечення (на відповідь на відзив) в якому позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

Окремо зазначила, що позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, остання визнає той факт, що її автомобіль є фактично знищеним, не має бажання нести додаткові витрати пов`язані із його реалізацією, а тому не заперечує проти передачі автомобіля Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 після відшкодування ним завданої (тотальної) шкоди.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України установлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що 26.05.2025 близько 14.20 год. водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем марки Peugeot 407, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався ділянкою автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига», що проходить в с. Майдан Ямницької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області у напрямку м. Івано-Франківськ. При цьому, водій ОСОБА_2 в салоні автомобіля марки Peugeot 407, на передньому пасажирському сидінні перевозив пасажирку ОСОБА_7 . Одночасно, зустрічною смугою руху назустріч ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася водій ОСОБА_1 .

Проїжджаючи 82-ий кілометр вищевказаної ділянки автодороги водій ОСОБА_2 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проїжджаючи закруглення дороги вліво, всупереч дії дорожнього знаку 3.25 Обгін заборонено та дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», виїхав на зустрічну смугу руху, де правою передньою та правою частиною свого автомобіля допустив зіткнення із передньою частиною зустрічного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

При цьому, водій ОСОБА_2 порушив ряд вимог Правил дорожнього руху України, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода, а пасажир автомобіля марки Peugeot 407, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Вина ОСОБА_2 встановлена вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2025, яким також скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10.06.2025 року, на транспортний засіб марки Dacia Duster, реєстраційний н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 в частині користування, розпорядження та відчуження який повернуто власнику - ОСОБА_1 (а.с. 5-7).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки Dacia Duster, реєстраційний н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно висновку звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №17-08-2025, складеного кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_5 , вартість КТЗ по курсу НБУ на дату оцінки складає 351 504,14 грн. Вартість відновлюваного ремонту - 377 020,41 грн. без ПДВ на запасні частини. Фактично автомобіль відновленню не підлягає (а.с. 8).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована АТ «СГ «ТАС» (а.с. 23). Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 5426069 від 10.12.2024 ОСОБА_3 , згідно ОСОБА_4 , становить 3200 грн. Сума страхового відшкодування становить 160000 грн. - 3200 грн. = 156800 грн., яку 16.12.2025 виплачено ОСОБА_1 шляхом безготівкового переказу на рахунок останньої (а.с. 24).

Відтак, враховуючи розмір страхової виплати, залишковий розмір непокритих збитків ОСОБА_1 становить: 351 504,14 грн. - 156 800 грн. =194 704,14 грн.

За приписами частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Право потерпілого на відшкодування шкоди є абсолютним.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно із ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

В даному випадку сума збитків, які позивач просить стягнути підтверджується матеріалами справи, а саме висновком звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №17-08-2025, складеним кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_5 , вартість КТЗ по курсу НБУ на дату оцінки складає 351 504,14 грн. Вартість відновлюваного ремонту - 377 020,41 грн. без ПДВ на запасні частини.

Суму страхового відшкодування в розмірі 156 800 грн. 16.12.2025 виплачено ОСОБА_1 .

Тобто, з урахуванням страхової виплати, залишковий розмір непокритих збитків ОСОБА_1 становить: 351 504,14грн. - 156 800 грн. =194 704,14 грн.

Судом враховано той факт, що за звітом експертного дослідження №17-08-2025 від 01.09.2025, проведеного на замовлення ОСОБА_1 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля марки Dacia Daster - визначається у розмірі ринкової вартості автомобіля на момент до пошкодження і становить 351 504, 14 грн., тобто, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля перевищує його ринкову вартість до моменту ДТП і складає 377 020, 41 грн.

Відповідно до ст. 28 ЗУ № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст. 29 цього Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а згідно ст. 30 - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові від 19.09.2019 справа № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Згідно ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У разі фізичного знищення транспортного засобу потерпілому, як страховиком у межах страхової суми (ліміту відповідальності), так і заподіювачем шкоди у порядку ст. 1194 УК України за аналогією закону, в силу положень ст. 8 ЦК України, відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі 205/7747, від 25 листопада 2021 у справі № 204/5314/18, від 02 грудня 2021 у справі № 753/17190/18.

Як встановлено судом, згідно розрахунку вартості КТЗ (колісного транспортного засобу) марки Dacia Daster з номерним знаком НОМЕР_1 після ДТП та розміру регламентної виплати, здійсненого страховиком, різниця вартості КТЗ до та після ДТП становить 194 704, 14 грн.

Ураховуючи, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, в результаті якого було завдано позивачу матеріальну шкоду, установлена вироком суду, то наявні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню завданої шкоди, а саме із врахуванням суми страхового відшкодування - 156 800 грн. з відповідача в користь позивача слід стягнути 194 704, 14 грн.

Відповідно до вимог? ст. 1192 ЦК України ?з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, потрібно враховувати положення?ст. 1192 ЦК України.

Суд бере до уваги позицію позивача про те, що залишки пошкодженого транспортного засобу зберігаються на майданчику для тимчасового затримання транспортних засобів у м. Тисмениця, відновлювального ремонту вона не проводила і не заперечує проти передачі вказаного пошкодженого транспортного засобу відповідачу після того, як той відшкодує їй повну вартість автомобіля до ДТП за мінусом вже отриманого страхового відшкодування.

Правовий висновок, що право на залишки транспортного засобу отримує особа, яка відповідає за завдану шкоду викладено у постанові ВС від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність у зобов`язанні позивача повернути залишки автомобіля особі, яка відшкодовує суму збитків, оскільки дане майно не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність.

При вирішення позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000 грн. судом враховується наступне.

В своїх вимогах позивач вказує, що вона отримала моральну шкоду внаслідок дій відповідача, а саме страждання, які довелося їй перенести є триваючими і досі, зокрема: порушення звичайного способу життя, труднощі у веденні підприємницької діяльності, негативний вплив на стан здоров`я через постійну нервозність пов`язану з пошуком транспорту, а також моральні страждання, пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, так як підчас ДТП у машині знаходилась її малолітня дитина, що спричинило додатковий стрес, страх за життя та здоров`я дитини. Позивач обстежувала дитину, на предмет заподіяння шкоди здоров`ю її малолітній дитині.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

На думку суду моральні страждання позивача справді зумовлені діями відповідача, які полягали у невідшкодуванні завданих збитків, що призвело до емоційних переживань викликаних дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати автомобіль, а також у наявності події ДТП та її наслідками.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, глибину страждань, тяжкість та істотність вимушених змін у житті позивача. Тому, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 25 000,00 грн. надала: договір про надання правової допомоги від 11.06.2025, в якому визначено порядок оплати послуг адвоката та обчислення гонорару, ордер на надання правничої допомоги та та платіжну інструкцію від 11.06.2025 про сплату за юридичні послуги в сумі 25 000 грн.

Однак, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, складність справи та виконані адвокатом роботи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а основне те, що фактично участі в розгляді справи судом адвокат не приймав оскільки розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Інші судові витрати суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263- 265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 194 704, 14 грн. та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147, 04 грн., 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 6150 грн. витрат пов`язаних із залученням спеціаліста.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 залишки автомобіля Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_6 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрованого на ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ :