Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №742/1898/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1736/26

Єдиний унікальний № 742/1898/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей –

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

02.04.2026 р. представник позивача, адвокат Скржешевський М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему «Електринний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з позовною заявою до досягнення (найстаршою) дитиною повноліття.

Позов обґрунтовувався тим, що з 26.06.2015 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.02.2026 р. у справі №742/637/26. Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем, перебувають на її утриманні та потребують матеріальної допомоги. Посилаючись на те, що відповідач участі у задоволенні матеріальних потреб дітей не приймає, тоді як є працездатним та може сплачувати аліменти, позивач звернулась з даним позовом про стягнення з відповідача аліментів на спільних дітей у судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивачка та її представник не прибули, проте останній подав заяву про розгляд справи у їх відсутності позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви з додатками рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернувся з причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.04.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Сторони з 26.06.2015 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.02.2026 р., справа №742/637/26 /а.с.13-15, 18/.

Згідно з копією свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач у справі – ОСОБА_2 та позивачка - ОСОБА_1 /а.с.16-17/.

V. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Згідно ст.ст.180,181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Суд приймає до уваги конституційний обов`язок обох батьків утримувати до повноліття свою дитину, повноцінно забезпечувати її інтереси та право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також виходить із того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер.

Щодо факту проживання дітей разом із позивачем, суд зазначає наступне. Хоча в матеріалах справи відсутні прямі письмові докази щодо визначення місця проживання дітей (рішення органів опіки чи суду), суд виходить з презумпції належного виконання матір`ю обов`язків щодо виховання дітей, які залишилися з нею після розірвання шлюбу. Крім того, відповідач, будучи належним чином повідомленим про предмет позову, не надав заперечень щодо перебування дітей на утриманні матері та не заявив про факт проживання дітей з ним.

Таким чином, враховуючи відсутність спору щодо місця проживання дітей та пасивну процесуальну поведінку відповідача, суд вважає доведеним факт перебування дітей на фактичному утриманні позивача.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 2) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, спільний обов`язок батьків щодо матеріального утримання дітей, стан здоров`я та матеріальне становище дітей, матеріальне становище платника (який згідно матеріалів справи працевлаштований за кордоном) та одержувача аліментів, а також відсутність з боку відповідача будь-яких інших доказів, що спростовували б доводи позову або свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити повністю, стягнувши з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дочок у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Призначення аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей є усталеною практикою, що кореспондується з положеннями п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, які застосовуються у наказному провадженні. Хоча дана справа розглядається у порядку позовного провадження, суд вважає, що заявлений позивачем розмір (1/3 доходу) є законодавчо обґрунтованим мінімумом, який зазвичай стягується у безспірному (наказному) порядку, а отже, він є завідомо справедливим і не може вважатися надмірним чи обтяжливим для працездатного відповідача.

Враховуючи, що відповідач проживає окремо від дітей, а також відсутність доказів на підтвердження участі батька дітей у матеріальному утримані дочок, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі, оскільки обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. При цьому, право дитини на належне утримання переважає над інтересами платника аліментів щодо збереження його майнового стану.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто в даному випадку з 02.04.2026 р. Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від вказаних витрат при подачі позову до суду.

Керуючись ст.141,142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.24,104,105,110,112 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.04.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В.Г.Павлов