Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №577/2155/26
Суддя: Ярмак О. М.
Справа № 577/2155/26
Провадження № 3/577/717/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" квітня 2026 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Ярмак О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запорізьке Апостілівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, інваліда війни ІІІ групи, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, особу встановлено за паспортом громадянина України № НОМЕР_2 виданий 06 квітня 2026 року органом 5917,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 778820 від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, оскільки він 01 квітня 2026 року о 15 год. 50 хв. перебуваючи біля будинку № 101 по вул. Клубній в м. Конотоп Сумської області, гучно висловлювався нецензурною лайкою в присутності громадян, а саме військовослужбовців.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, визнав частково та пояснив, що дійсно 01 квітня 2026 року о 15 год. 50 хв. він перебував біля будинку АДРЕСА_3 та до нього підійшли працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 і між ними виникла суперечка, під час якої він дійсно висловлювався нецензурною лайкою, оскільки його обурили дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до нього як інваліда війни ІІІ групи. При цьому він не порушував громадський порядок і спокій громадян та не мав такого наміру, а просто намагався припинити неправомірні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.
З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як роз`яснив Верховний Суд в своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Отже, стаття 173 КУпАП стосується нецензурної лайки у громадських місцях або образливих дій, які порушують громадський порядок та спокій громадян. Тобто покарання можливе лише тоді, колі дії особи створюють публічний безлад.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатися у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи про адміністративне правопорушення розширювати зміст складеного протоколу, оскільки у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином предмет судового розгляду справи про адміністративне правопорушення обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 778820 від 01 квітня 2026 року не зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 , які мали місце 01 квітня 2026 року о 15 год. 50 хв., був порушений громадський порядок і спокій громадян.
Водночас, до матеріалів справи Конотопським РВП ГУНП у Сумській області не було надано жодного доказу, який би підтверджував факт порушення ОСОБА_1 01 квітня 2026 року о 15 год. 50 хв. біля будинку № 101 по вул. Клубній в м. Конотоп Сумської області громадського порядку та спокою громадян.
В той же час, забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти росії та Карєлін проти росії, у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.173, ст. ст. 245, 251, ст.ст. 283- 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: О. М. Ярмак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua