Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №703/2746/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/2746/26

1-кп/703/451/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 02.04.2026 під №12026255350000072 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, що передбачений ч. 1 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в :

До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 01.05.2026 в порядку ст. 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 02.04.2026 під №12026255350000072 з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_3 22.03.2026 близько 18-20 год біля магазину «Делікат», що по вул. 40-річчя Перемоги, 6 в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, усвідомлюючи протиправний характер власних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи із прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , долонею лівої руки схопив її за обличчя, а правою рукою – за капюшон та штовхнув у стіну, спричинивши падіння, після чого правою ногою наніс останній удар в область обличчя, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді саден лоба та суцільних синців повік обох очей, що контактують із синцем області носу, на тлі якого є садно, що згідно із висновком судово-медичного експерта №05-06-01/165 від 13.04.2026 відносяться до категорії легких.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Від прокурора надійшло клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 , складеної ним за участі захисника ОСОБА_5 та підписаної ними, ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням у формі дізнання обставинами, ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, обвинувачений не оспорює обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті. З матеріалів справи вбачається, що він правильно розуміє зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку повністю доведена за результатами спрощеного провадження.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку доведена наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування у формі дізнання: даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення або таке що готується від 02.04.2026; показаннями потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 ; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_4 від 03.04.2026 із додатком у вигляді відеозапису; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6 від 06.04.2026 із додатком у вигляді відеозапису; даними висновку судово-медичної експертизи від 14.04.2026 №05-6-01/166; даними висновку судово-медичної експертизи від 14.04.2026 №05-6-01/167; даними протоколів зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-та кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 14.04.2026, огляду відеозапису від 14.04.2026.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №270 від 27.04.2026, на період часу, до якого відноситься вчинення інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. На вказаний період часу в останнього простежувалися ознаки розладу особистості емоційно-нестійкого - збудливого типу, з епізодичним вживанням психоактивних речовин та збудливою, агресивною поведінкою в стані алкогольної інтоксикації, що не позбавляло його на той період часу здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 виявляє ознаки розладу особистості емоційно-нестійкого - збудливого типу, з епізодичним вживанням психоактивних речовин, що не позбавляє його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Вказані докази поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) в обсязі обвинувачення, що сформульоване в обвинувальному акті.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який вважається несудимим, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в закладі із надання психіатричної допомоги, перебуває на профілактичному обліку в спеціаліста-нарколога, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Підстави для застосування судом положень ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

За таких обставин суд, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості, призначає ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді двохсот годин громадських робіт, що в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень, при цьому приходячи до переконання, що покарання у виді штрафу, про призначення якого клопоче обвинувачений, не є достатнім з огляду на його м`якість.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1