Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №644/6638/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/6638/25

Провадження № 1-кп/644/106/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши матеріали справи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180000856 від 08.06.2025, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, не маючої на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, неодруженої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

07 червня 2025 року приблизно о 20:00, під час несення служби з охорони громадського порядку відповідно до п.п. 3, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», екіпаж № 4202 у складі поліцейських: старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , поліцейського тієї ж роти, здійснював патрулювання території Індустріального району м. Харкова у форменому одязі працівників патрульної поліції.

08 червня 2025 року приблизно о 01:59 зазначений екіпаж прибув за викликом за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку зі скаргами мешканців на гучну поведінку сусідів. Прибувши на місце події, поліцейські виявили в квартирі громадянку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на кухні з явними ознаками алкогольного сп`яніння та поводилася агресивно.

Під час з`ясування обставин події та спроби заспокоїти ОСОБА_4 , остання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаючи, що перед нею знаходиться працівник поліції у форменому одязі, який виконує службові обов`язки, умисно, через відчинені двері спальної кімнати, кинула скляний стакан у бік поліцейського ОСОБА_7 , який знаходився у приміщенні коридору біля вхідних дверей до квартири, влучивши йому в обличчя.

Внаслідок таких дій поліцейський ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які, згідно з висновком судово-медичного експерта № 12-14/340-A/25 від 11.06.2025, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження: забито-рвана рана в правій виличній ділянці на тлі синця в правій скронево-виличній ділянці із захопленням верхнього та нижнього повіка правого ока, які віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, згідно з п. 2.3.2. «а», п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачувалася у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

2. Показання обвинуваченої, позиції інших учасників справи

Обвинувачена ОСОБА_4 під час допиту пояснила, що винною себе не визнає. 08.06.2025 ввечорі вона прийшла в гості до свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_10 під час їх спілкування випив пляшку віскі, а вона випила один бокал віскі з колою. В певний час ОСОБА_10 почав конфліктувати з нею на грунті ревнощів, після чого зачинив її на балконі. Далі конфлікт між ними припинився, все було нормально. Після цього, приїхали працівники поліції та користуючись розгубленістю ОСОБА_11 отримали дозвіл зайти у квартиру. Вона не чула, щоб працівники поліції називали себе, або роз`яснювали ОСОБА_11 його права. Вона вважає, що працівники поліції увійшли до квартири без згоди ОСОБА_11 . З поліцейськими до квартири увійшла сусідка на прізвище ОСОБА_12 , яка почала ображати її, ОСОБА_4 , а поліцейські демонстрували до сусідки свою прихильність. У певний момент вона, ОСОБА_4 , плюнула в ОСОБА_12 , між ними почалася штовханина, їх розняли поліцейські, при цьому у неї був зламаний ніготь. Вона відчула сильний біль та приниження. ОСОБА_11 відтягнув її в кімнату квартири, звідки вона почула, як ОСОБА_12 погрожує прострілити їй коліна. Після цього, вона взяла склянку, адже хотіла кинути склянкою в сусідку. Під час кидання склянки вона думала про сусідку, не бачила коридору та не бачила хто стоїть у коридорі. Вона почула як склянка розбилася, після чого в кімнату залетів поліцейський та заламав її на дивані. У відділі поліції вона вибачилася перед потерпілим, проте вона не пропонувала відшкодувати потерпілому шкоду. Вона вважає себе винною у ненавмисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому. На теперішній час вона не навчається, офіційно не працевлаштована, проте працює неофіційно.

Під час судових дебатів прокурор просив визнати обвинувачену винною у скоєнні інкримінованого їй правопорушення та призначити їй покарання у виді двох років обмеження волі.

Потерпілий під час судових дебатів не виявив бажання виступати.

Захисник ОСОБА_6 під час судових дебатів вказав, що узгоджена позиція сторони захисту полягає в тому, що обвинувачену слід виправдати у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

3.1. Показання свідків та потерпілого

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він є старшим сержантом поліції, працює в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. 08.06.2025 він заступив на чергування з напарником. Він був одягнутий у бронежилет, а шолом не одягав, оскільки був відсутній сигнал повітряної тривоги. Вони прибули за викликом на патрульному автомобілі, підійшли до під`їзду, увімкнули відеореєстратори, заявник по виклику не відповідав на телефонні дзвінки, проте двері у під`їзд їм відкрила свідок (примітка суду – під час допиту потерпілого було з`ясовано, що під «свідком» він розуміє ОСОБА_13 , яка була допитана судом в якості свідка раніше в день допиту потерпілого). Свідок пояснила, що відбувається та разом з ними пройшла до квартири. Він чи його напарник подзвонили у двері квартири, двері відчинив хлопець, на руці у хлопця була кров. ОСОБА_14 сказав, що допомога йому або іншим особам у квартирі не потрібна та дозволив подивитися чи нікому у приміщенні квартири не потрібна допомога. Він, ОСОБА_7 , та його напарник увійшли в квартиру, а за ними увійшла жінка (свідок). Власник квартири не звертався до поліцейських з проханням видалити жінку з квартири, тому вони її не видаляли. Відразу після заходу жінки в квартиру у неї та хлопця почалася розмова на підвищених тонах. З кухні квартири вийшла дівчина, почався конфлікт між дівчиною та жінкою (свідком), в ході якого хтось в когось плюнув, після чого дівчина та жінка зчепилися і повалилися на підлогу. Він, ОСОБА_7 , та його напарник розняли дівчину та жінку – він вивів жінку з квартири, а напарник вивів дівчину у кімнату. Коли він, ОСОБА_7 , повернувся до прихожої квартири, то дівчина знаходилася у кімнаті, кричала про відірваний ніготь, скаржилася, що це зробили саме працівники поліції. Дівчина бігала по кімнаті туди-сюди, в цей час він знаходився у прихожій квартири, його напарник був у кімнаті з дівчиною, а хлопець стояв у дверях з прихожої до кімнати. Далі дівчина кинула в нього, ОСОБА_7 , щось схоже на стакан. Під час кидання цього предмету дівчина бачила його та його напарника, а також розуміла, що сусідки вже немає у квартирі. Куди дивилася дівчина у момент кидання він не запам`ятав. Він не може точно сказати, в кого кидала дівчина – в нього чи в його напарника. Він викликав допомогу та повідомив по лінії 102 про напад на працівника поліції. Далі він викликав собі швидку медичну допомогу, а також викликав слідчо-оперативну групу. Фельдшер надала йому першу медичну допомогу, після чого йому наклали три шви на брів у лікарні. Вже після прибуття швидкої допомоги обвинувачена демонструвала ніготь та казала: «Щоб ви здохли, один мій ніготь коштує дорожче, ніж всі ваші життя». Наступного дня йому стало зле, він звернувся до лікаря.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що він працює на посаді інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області. 08.06.2025 він та його напарник ОСОБА_7 перебували на чергуванні та отримали виклик з приводу порушення тиші. У будинку їх зустріла жінка, яка сказала, що сусіди гучно себе поводять. Вони разом з жінкою піднялися на поверх, постукали чи подзвонили у двері, за запрошенням хлопця зайшли в квартиру, де перебував хлопець та дівчина (обвинувачена). Сусідка також зайшла в квартиру і він не пам`ятає, щоб проти цього заперечував хлопець. Хлопець та обвинувачена мали ознаки алкогольного сп`яніння. Спочатку обвинувачена знаходилася на кухні квартири, а потім вийшла ближче до вхідних дверей. Далі почалася сварка між обвинуваченою та жінкою-сусідкою, обвинувачена плюнула в сусідку, почалася штовханина, після чого його напарник вивів сусідку в коридор, а дівчина (обвинувачена) зайшла у кімнату квартири, звідки згодом кинула кружку. Кружка пролетіла повз нього, під час кидання кружки обвинувачена знаходилася біля прорізу дверей в кімнату. Внаслідок кидання кружки він та його напарник отримали ушкодження, напарник присів після отримання ушкоджень. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу та швидку медичну допомогу. Після кидання кружки дівчина показала, що їй зірвали ніготь. Він вже не пам`ятає чи був конфлікт між ним та дівчиною, або між дівчиною та його напарником. Він не може стверджувати, що обвинувачена кидала кружку в когось конкретного. Він думає, що дівчина кинула кружку просто зі злості, але на кого була спрямована злість – на нього, на його напарника чи на сусідку, йому невідомо. Йому здалося, що дівчина кидала кружку неприцільно.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_13 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_4 . 08 червня 2025 року вона прокинулася близько 3 години ранку від звуку, ніби щось прилетіло в будинок. Вона вийшла на балкон та почула, що в квартирі на 9 поверсі (на один поверх вище ніж її квартира) дівчина знаходиться на балконі, напевно її там замкнув хлопець. Вона не чула, щоб дівчина кликала про допомогу. Хтось викликав поліцію, а вона, ОСОБА_13 , провела наряд поліції в під`їзд та до квартири, звідки йшов шум. Двері квартири відкрив хлопець ОСОБА_11 , при цьому у неї склалося враження, що він поводився зухвало та мав ознаки сп`яніння. На підлозі квартири вона побачила краплі крові. Дозволу зайти їй в квартиру хлопець ОСОБА_11 не давав, навпаки просив її покинути квартиру. У неї, ОСОБА_13 , виникла перепалка з дівчиною, яка вийшла з кухні квартири, після чого поліцейський попросив її вийти. Вона вважає, що дівчина перша почала її ображати, проте вона не пам`ятає чи був у неї з дівчиною фізичний контакт, штовханина тощо. Після того, як вона вийшла з квартири, вона зайшла до себе в квартиру та у прихожій своєї квартири почула звук як ніби щось розбилося. Взагалі гучний шум з тієї квартири відбувався регулярно з п`ятниці по понеділок. Раніше у квітні 2025 року між нею та хлопцем з квартири вже був конфлікт з цього приводу. Взагалі у неї нейтральні відносини з хлопцем з тієї квартири. При ній дівчина не казала про відірваний ніготь.

Прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту свідка ОСОБА_15 , оскільки місцезнаходження свідка невідомо. Вжиті судом заходи щодо витребування відомостей про місцезнаходження свідка дозволили встановити, що ОСОБА_15 з вересня 2025 року безперервно перебуває поза межами території України, на консульський облік в іноземних країнах не ставав. Крім того, прокурор повідомив, що допит ОСОБА_15 під час досудового розслідування проводився без застосування засобів відео-аудіо фіксації.

3.2. Речові докази та документи

Під час огляду відеозаписів на карті пам`яті об`ємом 32 Gb Micro SD судом встановлено, що на карті пам`яті міститься 2 відеозаписи з найменуванням «export-5vp3b» та «export-w5j16». Вказані відеозаписи зроблені за допомогою пристроїв, що були розміщені на одязі поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відеозаписи відображають події, що відбулися 08.06.2025 з 01:59 год. за участю вказаних поліцейських. Зокрема, на відеозаписах відображено, що поліцейські прибули за викликом за адресою: АДРЕСА_4 , де жінка відкрила їм двері під`їзду і вони разом з жінкою пройшли до квартири АДРЕСА_5 . У квартирі двері працівникам поліції відкрив чоловік, який дозволив працівникам поліції увійти в квартиру та оглянути квартиру. На кухні квартири знаходилася обвинувачена ОСОБА_4 , яка вийшла у коридор квартири, де у неї виник конфлікт з жінкою (сусідкою) та між ними почалася штовханина. Працівники поліції роз`єднали ОСОБА_4 та жінку, при цьому ОСОБА_7 вивів жінку з квартири та повернувся до квартири, а ОСОБА_8 утримував ОСОБА_4 , після чого чоловік (мешканець квартири) вивів ОСОБА_4 з коридору квартири у кімнату. Після цього, ОСОБА_4 сказала в бік працівника поліції: «Він мені ніготь зламав», далі промовила нецензурну лайку в бік працівника поліції. Далі ОСОБА_4 сказала: «Він мені ніготь зламав, який коштує тисячу гривень». При цьому, на фрагменті відеозапису з камери 470893 видно, що в період часу з 02-07-07 по 02-07-12 тобто протягом п`яти секунд, ОСОБА_4 дивилася з кімнати у напрямку коридору квартири та могла бачити хто знаходиться у коридорі. Через 4 секунди після фрази ОСОБА_4 про зламаний ніготь вартістю тисяча гривень, поліцейський ОСОБА_7 став у коридорі квартири поруч з поліцейським ОСОБА_8 , а через 11 секунд після цієї фрази ОСОБА_4 , вона, знаходячись в кімнаті квартири, кинула в бік працівників поліції предмет, який розбився із характерним звуком розбитого скла, кераміки або іншого подібного матеріалу. Після цього, поліцейський ОСОБА_8 наблизився до ОСОБА_4 та заблокував її рухи на дивані (ліжку) у кімнаті квартири, а далі ОСОБА_4 продовжував утримувати чоловік – мешканець квартири. Чоловік запитав у ОСОБА_4 : «Лєра, навіщо?», а ОСОБА_4 відповіла: «Тому що вона мене обзивала», на що чоловік сказав: «Вона тебе обзивала, але не поліцейські», а ОСОБА_4 зауважила: «Та це вона стояла». Через деякий час ОСОБА_4 ще раз сказала: «Я думала, це вона стоїть», а потім ще раз: «Я не спеціально, я думала це вона стоїть». Через декілька хвилин після цих подій ОСОБА_4 промовила в бік працівника поліції: «Щоб ти здох», далі нецензурна лайка.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.06.2025, фототаблиці та відеозапису до протоколу огляду місця події, в квартирі АДРЕСА_6 , проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено наступне: змиви речовини бурого кольору на ватну паличку з підлоги площадки біля ліфту, змиви речовини бурого кольору на ватну паличку з двері кв. 76, змиви речовини бурого кольору на ватну паличку з підлоги коридорі в районі порогу, змиви речовини бурого кольору на ватну паличку з підлоги коридору на кухню, змиви речовини бурого кольору на ватну паличку з підлоги кімнати, фрагменти скла стакану, дві пляшки з кухні, пляшки віскі з підлоги.

Згідно з висновком експерта №12-14/340-А/25 від 09.06.2025 у ОСОБА_7 виявлена забито-рвана рана в правій виличній ділянці на тлі синця в правій скронево-виличній ділянці із захватом верхнього та нижнього повіка правого ока. Крім того, у ОСОБА_7 мають місце дрібні садна по тильній поверхні лівої кисті у кількості 4 (чотирьох). Вказані ушкодження утворилися на обличчі від одноразової ударної травматичної дії тупим твердим предметом з обмеженою площею травмуючої поверхні чи предметом, що володів такими властивостями, однак індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, з місцем прикладання сили відповідно локалізації ушкодження за вектором спереду-назад та справо-наліво. Щодо саден на лівій кисті то вони утворилися внаслідок травматичної дії дрібних гострих предметів, однак індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. За своїм характером і виглядом не виключається утворення вищезазначених ушкоджень 08.06.2025 при обставинах, що зазначає потерпілий під час огляду.

За ступенем тяжкості: забито-рвана рана в правій виличній ділянці на тлі синця в правій скронево-виличній ділянці із хватом верхнього та нижнього повіка правого ока належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше 21 дня; дрібні садна по тильній поверхні лівої кисті викликають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою належать до легких тілесних ушкоджень.

Згідно з протоколом огляду речей від 23.06.2025 слідчий здійснив огляд відеозаписів з найменуваннями «export-5vp3b», «export-w5j16», які зберігаються на карті пам`яті об`ємом 32 Gb Micro SD та які відображають обставини вчинення обвинуваченою діянь відносно потерпілого ОСОБА_7 .

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2025 та додатком до нього у виді карти пам`яті 32 Gb Micro SD з відеозаписом, було проведено слідчий експеримент за участю підозрюваної, захисників, слідчого та статистів у присутності понятих, згідно з яким ОСОБА_4 розповіла та відтворила обставини події, що відбулися з 07.06.2025 по 08.06.2025. При цьому, ОСОБА_4 під час слідчого експерименту вказала, що після прибуття до квартири працівників поліції та сусідки, у неї виник конфлікт з сусідкою внаслідок нецензурних висловлювань сусідки, вона плюнула в сусідку, після чого між ними почався фізичний конфлікт і вони впали. Вона почала кричати, що їй боляче і болить ніготь, а ОСОБА_11 (власник квартири) забрав її в кімнату та поставив її на диван. У неї почалася істерика, сусідка продовжувала її ображати словами, а вона взяла стакан зі стола біля дивану і «на голос» сусідки, не дивлячись куди кидає, вона кинула стакан. Стакан вона скинула, коли стояла в центрі дивану. За її власною оцінкою, вона була у легкому ступені алкогольного сп`яніння. Конфлікту з працівниками поліції у неї не було.

4. Мотиви зміни обвинувачення

З відеозаписів, які були зроблені за допомогою пристроїв на одязі працівників поліції та надані до суду, видно, що поліцейські прибули на виклик за вказаною у обвинувальному акті адресою 08.06.2025 о 1:59, а не о 1:46 як вказано у обвинувальному акті. У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне змінити обвинувачення в цій частині та вказати правильний час прибуття працівників поліції за вказаною у обвинувальному акті адресою о 1:59.

Крім того, суд вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення фразу про те, що «поліцейський ОСОБА_7 , перебуваючи у коридорі біля вхідних дверей квартири, відповідно до п. 8 ч. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського, представився, повідомив свою посаду, спеціальне звання та мету прибуття». З відеозаписів видно, що потерпілий ОСОБА_7 не здійснював цих дій.

Зміна та виключення вищенаведених частин обвинувачення не погіршують становища обвинуваченої та не впливають на кваліфікацію її дій.

5. Норми Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за вищевказані діяння обвинуваченої, а також оцінка аргументів сторони захисту

Наведені у розділі 1 мотивувальної частини цього вироку дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за нормами ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Суд враховує, що суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 345 КК, характеризується обов`язковою наявністю прямого умислу на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень та мотиву: у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (постанова Верховного Суду від 22 лютого 2022 року в справі № 591/7679/19).

За змістом ч. 2 ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (постанова Верховного Суду від 11 березня 2021 року в справі № 740/1193/20).

В даному випадку про наявність у ОСОБА_4 прямого умислу на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень свідчить те, що ОСОБА_4 перед киданням стакану в бік працівників поліції скаржилася із застосуванням нецензурної лайки на дії працівника поліції з приводу свого зламаного нігтя, який, на її думку, зламав працівник поліції під час припинення її конфлікту з сусідкою. При цьому, на фрагменті відеозапису з камери 470893 видно, що в період часу з 02-07-07 по 02-07-12, тобто протягом п`яти секунд, ОСОБА_4 дивилася з кімнати у напрямку коридору квартири та могла бачити, що в коридорі вже немає сусідки, з якою у неї до цього виник конфлікт, проте наявні два працівника поліції. Через 11 секунд після фрази ОСОБА_4 про зламаний ніготь вартістю тисяча гривень, вона, знаходячись в кімнаті квартири, кинула в бік працівників поліції стакан, який розбився із характерним звуком, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження.

Суд враховує, що безпосередньо після вчинення правопорушення ОСОБА_4 зробила твердження про те, що вона не спеціально вчинила вищевказані дії та думала, що у коридорі «вона стоїть» (тобто, стоїть сусідка). Разом з тим, суд оцінює такі дії ОСОБА_4 як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за посягання на здоров`я працівників поліції, оскільки ОСОБА_4 перед киданням стакану в бік працівників поліції могла бачити, що сусідка вже покинула помешкання і в коридорі немає нікого, крім працівників поліції (причини, з яких ОСОБА_4 могла це бачити, описані судом у попередньому абзаці).

Суд також зауважує, що обвинувачена розуміла, що перед нею знаходяться працівники правоохоронних органів, які виконують свої службові обов`язки. Працівники поліції прибули на виклик у поліцейському однострої, бронежилетах та з боді-камерами, зайшли до помешкання, де знаходилася ОСОБА_4 , протягом достатньо тривалого часу знаходилися у помешканні в присутності ОСОБА_4 , а отже ОСОБА_4 була обізнана з тим, що перед нею знаходяться працівники поліції під час виконання службових обов`язків. На відеозаписах події правопорушення, які надані до суду, відсутній момент, на якому працівники поліції називають свої імена та посади, проте їх зовнішній вигляд та поведінка не залишали жодних розумних сумнівів в тому, що вони є працівниками поліції, які прибули на виклик та виконують свої службові обов`язки.

Стосовно версії обвинуваченої та її захисників, яка зводиться до того, що обвинувачена кидала стакан у коридор квартири навмання, не знаючи хто саме там знаходився та намагаючись поцілити у сусідку, суд повторює, що згідно з відеозаписом події правопорушення в період часу з 02-07-07 по 02-07-12, тобто протягом п`яти секунд, ОСОБА_4 дивилася з кімнати у напрямку коридору квартири та могла бачити, що в коридорі вже немає сусідки, з якою у неї до цього виник конфлікт, проте присутні працівники поліції.

Щодо аргументів захисників про те, що ОСОБА_13 незаконно пройшла до квартири, де знаходилася ОСОБА_4 , суд зазначає, що по-перше, володілець квартири ОСОБА_8 не просив працівників поліції видалити ОСОБА_13 з квартири та самостійно не просив ОСОБА_13 вийти з квартири до моменту виникнення фізичного конфлікту між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 По-друге, на момент кидання ОСОБА_4 стакану в бік працівника поліції, ОСОБА_13 вже знаходилася поза межами квартири і її місцезнаходження не впливало на поведінку ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_6 також посилався на п. 1 розділу ІІ Правил носіння однострою поліцейських та на відсутність на потерпілому поліцейському шолома, який міг би запобігти тілесним ушкодженням. З цього приводу суд зауважує, що вказаний пункт Правил носіння однострою поліцейських передбачає лише можливість (а не обов`язок) носіння поліцейським шолому. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що на ньому не було шолома, оскільки шолом не обов`язково одягати, коли немає сигналу повітряної тривоги. Суд нагадує, що спричинення поліцейському тілесних ушкоджень відбулося внаслідок умисного кидання стакану обвинуваченою в поліцейського, а не внаслідок відсутності у поліцейського одного з елементів індивідуального захисту.

6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. У обвинувальному акті такі обставини також не вказані.

7. Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65-68 КК України, враховує наступне:

- ставлення обвинуваченої до вчиненого кримінального правопорушення, яка не визнала вину у вчиненні інкримінованого правопорушення;

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України за ч. 2 ст. 345 КК України є нетяжким злочином;

- форму вини, яка виражається у прямому умислі;

- мотив і мету вчинення правопорушення, які виражаються у заподіянні тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків;

- стадію вчинення правопорушення, яке є закінченим;

- характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, у виді легких тілесних ушкоджень у працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків;

- особу обвинуваченої, яка на момент вчинення кримінального правопорушення не працювала та стосовно якої відсутні відомості про працевлаштування на час ухвалення вироку, яка має постійне місце проживання, досягла віку 20 років, не має на утриманні дітей або інших осіб, під наглядом або на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима;

- досудову доповідь органу пробації, згідно з якою виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, однак крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, доцільно покласти на обвинувачену обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації, виконувати заходи, що передбачені пробаційною програмою.

На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на певний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 345 КК України.

З урахуванням вищевикладених обставин щодо відсутності судимостей у обвинуваченої, молодого віку обвинуваченої, яка станом на час ухвалення вироку досягла віку у 20 років, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також наявності у обвинуваченої постійного місця проживання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю один рік. Відповідно до постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 205/7091/16-к Кримінальний кодекс України не містить заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини.

Також суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, які передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пунктом 2 ч. 2 ст. 76 КК України. Покладення на обвинувачену обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації посилить ефект обмежень, які накладаються на обвинувачену протягом іспитового строку, та сприятиме засвоєнню обвинуваченою недопустимості повторного вчинення нею кримінальних правопорушень.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

8. Рішення щодо інших процесуальних питань.

Цивільний позов під час розгляду цієї справи заявлений не був. Судові витрати у справі відсутні. Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої слід залишити без змін у виді застави з метою запобігання ризику ухилення обвинуваченої від суду, в разі подання на вирок апеляційної скарги. При цьому, суд враховує, що двомісячний строк дії обов`язків, які були покладені на обвинувачену ухвалою суду про застосування запобіжного заходу після внесення застави, закінчився. Разом з тим, відповідно до ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави не має граничного строку дії. Дія запобіжного заходу у вигляді застави стосовно обвинуваченої не припинялась, а вказаний запобіжний захід діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду та виконання нею процесуальних обов`язків, належної процесуальної поведінки. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2024 року у справі № 308/1220/22.

Стосовно посилань захисника ОСОБА_6 на незаконність ухвали слідчого судді про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зазначає, що по-перше, обвинувачена або будь-який з її захисників не оскаржили вказану ухвалу, а по-друге, з моменту внесення застави та звільнення обвинуваченої з-під варти, ОСОБА_4 вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

На підставі статті 174 КПК України слід скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді на майно, що було вилучено під час проведення огляду місця події.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, і призначити їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді застави.

Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 10.06.2025 у справі № 644/5040/25 на майно, яке було виявлене та вилучене в ході проведення огляду місця події 08.06.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на: змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги площадки біля ліфту (об`єкт 1), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з двері кв. 76 (об`єкт 10), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги коридорі в районі порогу (об`єкт 2), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги коридору на кухню (об`єкт 7), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги кімнати (об`єкт 8), фрагменти скла стакану (об`єкт 3,4,5), дві пляшки з кухні (об`єкти 6), пляшка віскі з підлоги (об`єкт 9), які упаковані в конверти.

Речові докази:

- зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання карту пам`яті об`ємом 32 Gb Micro SD, на якій містяться два відеозаписи з найменуванням «export-5vp3b», «export-w5j16»;

- знищити змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги площадки біля ліфту (об`єкт 1), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з двері кв. 76 (об`єкт 10), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги коридорі в районі порогу (об`єкт 2), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги коридору на кухню (об`єкт 7), змиви речовини бурого кольору на ватній паличці з підлоги кімнати (об`єкт 8), фрагменти скла стакану (об`єкт 3,4,5), дві пляшки з кухні (об`єкти 6), пляшка віскі з підлоги (об`єкт 9), які упаковані в конверти.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_16