Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №517/363/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/363/26

Провадження № 3/517/173/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 2 курсу ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, частиною 2 статті 126 КУпАП

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Одночасно до суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Протоколи складені поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Атаманюком Д.О. (а.с. 1, 17).

Постановою суду від 10 квітня 2026 року справи про адміністративні правопорушення № 517/363/26, провадження № 3/517/173/2026 та № 517/364/26, провадження № 3/517/174/2026 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, частиною 2 статті 126 КУпАП, об`єднано в одну справу, якій присвоєний єдиний унікальний номер 517/363/26 (а.с. 14).

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636522 від 09 квітня 2026 року встановлено, що 09 квітня 2026 року біля 22 год 20 хв по вул. Авангардівська в с. Стоянове Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в присутності батька ОСОБА_2 , зі згоди водія за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager». Результат тестування становив 0,33 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636534 від 09 квітня 2026 року встановлено, що 09 квітня 2026 року біля 22 год 20 хв по вул. Авангардівська в с. Стоянове Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення подія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснені судом положення статті 268 КУпАП, свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та частиною 2 статті 126 КУпАП визнав повністю, запевнив суд про неповторність у подальшому даних правопорушень.

Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.

Законний представник ОСОБА_1 - батько ОСОБА_2 , якому роз`ясненні положення статті 270 КУпАП пояснив, що з сином була проведена виховна бесіда та він більше не сідає за кермо автомобіля. Просив суд суворо не карати сина.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні даних правопорушень підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 636522 від 09 квітня 2026 року та серії ЕПР1 № 636534 від 09 квітня 2026 року, з яких убачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєних ОСОБА_1 правопорушень, які підписані останнім без будь-яких зауважень щодо їх змісту. Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1 № 636522 від 09 квітня 2026 року вбачається, що право керування автомобілем передано батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 1, 17), квитанцією аналізаторів парів спирту «Drager Alcotest 6810» від 09 квітня 2026 року, згідно якого станом на 09 квітня 2026 року у крові ОСОБА_1 виявлено 0,33 ‰ алкоголю. Результат тесту підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи застережень (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан вживання алкоголю проведений за результатом виявлення ознак алкогольного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота) спеціальним технічним пристроєм «Drager Alcotest 6810», результат огляду позитивний – 0,33 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 згодний (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 09 квітня 2026 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, та те, що огляд останнього проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», результат 0,33 ‰ (а.с. 4), з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R диску 4.7 GB убачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем був зупинений працівниками поліції. На запитання поліцейського чи є у нього посвідчення водія, ОСОБА_1 відповів, що йому наразі 17 років та поки він не отримував посвідчення. Під час вказаного спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На зазначене водій вказав, що він вживав алкоголь, але це було зранку. Надалі на місце події (за вимогою поліцейських) прийшов батько ОСОБА_1 , в присутності якого поліцейські запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній погодився. ОСОБА_1 продув спеціальний технічний пристрій, який показав позитивну пробу, а саме 0,33 ‰. Після продуття приладу працівники поліції повідомили водію про те, що відносно нього будуть складені відповідні протоколи про адміністративне правопорушення. Надалі працівники ознайомили ОСОБА_1 із складеними відносно нього протоколами, які останній підписав без будь-яких зауважень (а.с. 9).

Згідно підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, для фіксування огляду водія на стан алкогольного сп`яніння достатньо зафіксувати такий огляд за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

До матеріалів справи працівниками поліції доданий відеозапис з персонального нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою, що свідчить про дотримання поліцейськими встановленого статті 266 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Крім цього, підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши додані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння та адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За змістом статті 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до частини 1 статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51 , 89,121-127,130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190 – 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Отже, ураховуючи викладене вище, а саме, те, що ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, які полягали в керуванні транспортним засобом стані алкогольного сп`яніння (частина 1 статті 130 КУпАП), без посвідчення водія відповідної категорії (частина 2 статті 126 КУпАП), що становило небезпеку як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд вважає, що останній підлягає адміністративній відповідальності за вчинення даних правопорушень на загальних підставах.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення ураховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, яка згідно із статтею 34 КУпАП пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного правопорушення, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують його відповідальність судом не установлені.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року , де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.

У відповідності до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція частини 2 статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність шляхом накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У даному випадку до ОСОБА_1 необхідно застосовувати адміністративне стягнення в межах частини 1 статті 130 КУпАП, оскільки санкція за даною статтею є більш суворою.

З довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 128930-2026 від 10 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 в підрозділах ТСЦ посвідчення водія не отримував. Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП, не притягувався (а.с. 11).

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23) суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених статтями 286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв`язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.

Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Отже, ураховуючи вказані обставини справи, беручи до уваги особу правопорушника, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення. Також, на ОСОБА_1 підлягає накладенню додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп, сплата якого передбачена пунктом 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 2 курсу ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, частиною 2 статті 126 КУпАП.

На підставі статті 36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 2 курсу ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 2 курсу ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 гривень, що передбачено статтею 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя