Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №946/241/26
Суддя: Швець В. М.
Єдиний унікальний № 946/241/26
Провадження № 1-кп/946/281/26
ВИРОК
Іменем України
05 травня 2026 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
психолог ОСОБА_9 , представник ювенальної превенції ОСОБА_10 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001567, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мирнопілля Арцизького району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента 3 курсу, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Судом встановлені наступні фактичні данні.
В період дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме: 08 грудня 2025 року приблизно о 12 годині, більш точного часу не встановлено, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаючи, що останні зберігають власні грошові кошти, діючи умисно, з єдиним умислом, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи настання таких наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з кімнати проживання, таємно викрав у ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 890 доларів США, купюрами: 8 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, та 2 купюри номіналом по 20 доларів США, що в гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ на дату вчинення кримінального правопорушення становить 37424грн 50коп., та 1500грн: 3 купюри по 500грн кожна, а також у ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 200 доларів США: 2 купюри по 100 доларів США кожна, що в гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ на дату вчинення кримінального правопорушення становить
8410грн, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілим ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 38924грн 50коп. та ОСОБА_7 на загальну суму 8410грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об`яснив свою поведінку тим, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином. Цивільний позов до обвинуваченого від потерпілих не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілих осіб.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину в неповнолітньому віці.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчинених ним правопорушень, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців. На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2025 року та 16 грудня 2025 року. Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max» модель MLJD3J/A модель FN957N59GF блакитного кольору, з об`ємом памяті 256Гб у вживаному стані з сім-картою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» з номерним позначенням НОМЕР_1 в чохлі силіконового типу чорного кольору – конфіскувати як майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення; оптичний носій DVD-RV з відеозаписом – зберігати в матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua