Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №599/564/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/564/26

Номер провадження 2/599/415/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г. за участю секретаря судового засідання Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до Спілки співвласників майнових паїв колгоспу "Озернянський" в особі Любунь Володимира Богдановича про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачаСпілки співвласників майнових паїв колгоспу "Озернянський" в особі Любунь Володимира Богдановича з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 05 травня 2023 року укладено договір купівлі - продажу кімнати №14 в банно-пральному комбінаті, що в АДРЕСА_1 . Відповідно до укладеного договору він сплатив домовлену суму і майно передано йому в користування. Проте, нотаріально оформити зазначений договір виявилось неможливим, оскільки Спілка співвласників майна колгоспу "Озернянський" в особі голови спілки Любунь Володимира Богдановича ухиляється від проведення необхідних нотаріальних дій.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні, та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що відповідно до виписки протоколу № 1 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 30 квітня 2023 року, виданого Спілкою співвласників майнових паїв колгоспу "Озернянський" між ОСОБА_1 та Спілкою співвласників майна колгоспу "Озернянський" в особі голови спілки Любунь Володимиром Богдановичем досягнуто домовленості щодо купівлі – продажу кімнати АДРЕСА_2 (до 01.02.2021 року Зборівського) району Тернопільської області.

Встановлено, що дане майно входило до пайового фонду Спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський», яка зареєстрована згідно свідоцтва про реєстрацію Спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» від 17 серпня 2007 року і належало співвласникам відповідно до ст.ст.7,8,9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».

Позивачем сплачено визначену за домовленістю суму, а саме 23660 грн і досягнуто всіх істотних умов з відповідачем. Дана сума була розприділена і видана кожному пайовику згідно їхньої частки у загальному пайовому фонді спілки, що стверджується довідкою виданою Спілкою співвласників майна колгоспу «Озернянський».

Позивач ОСОБА_1 безперешкодно користується вказаним вище приміщенням. Проте, нотаріально оформити зазначений договір з відповідачем виявилось неможливим.

В зв`язку з цим суд вважає, що істотні умови договору виконані і його слід визнати дійсним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст.ст. 328, 334 ЦК України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства співвласникам врегульовано Указом Президента України від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року, а також Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315.

Вказаними нормативно-правовими актами визначається, що питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників, яке оформляється протоколом цих зборів.

На підставі рішення зборів співвласників підприємство-правонаступник (користувач майна) здійснює виділення зі складу пайового фонду майна у натурі конкретним власникам. При цьому підприємство-правонаступник (користувач майна) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Відповідно до ч. 1ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

З урахуванням наведених норм права, слід прийти до висновку, що власники майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками пайового фонду майна підприємства. Вказане майно належить їм на праві спільної часткової власності відповідно до ступеня трудової участі кожного в діяльності реорганізованого підприємства.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 657 ЦК України встановлює вимоги щодо форми договору купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Сторони між собою взаємно визнають право власності на майно.

Як передбачено частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. За таких обставин, та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19,76,77,258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на кімнату № НОМЕР_2 , що в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення складено 04 травня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. Г. Чорна