Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №462/1249/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1249/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.

при секретарі Свищо В.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа: П`ята Львівська державна нотаріальна контора) про встановлення факту проживання однією сім`єю,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт його проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років, починаючи з початку 2018 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: квартира АДРЕСА_1

Свої вимоги мотивує тим, що він знав ОСОБА_4 з 1997 року, останній з 2017 року почав хворіти та не міг фактично сам пересуватися. На початку 2018 року ОСОБА_4 переїхав жити до нього у квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 завжди казав, що він самотній та немає ніяких родичів. Він опікувався ОСОБА_4 , оплачував всі комунальні послуги за його квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; оплачував його лікування, тощо. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, всі заходи по похованню були здійсненні ним особисто. 05 лютого 2025 року він звернувся в П`яту Львівську державну нотаріальну контору зі заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . Проте, 30 вересня 2025 року відповідачка також звернулася в П`яту Львівську державну нотаріальну контору зі заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . Листом державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Я.Мешинчук від 02 жовтня 2025 року № 137/02 йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки йому необхідно надати рішення суду про факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем згідно зі статтею 1264 ЦК України. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що вона на даний час не може надати документи, що підтверджують її родинні зв`язки зі спадкодавцем ОСОБА_4 , вказані документи вона надасть нотаріусу, просить справу розглядати без її участі /а.с.66/.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеному, просять позов задовольнити.

Суд ухвалив розглядати справу без відповідачки ОСОБА_3 , яка будучи належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, проте подала до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначила про розгляд справи без її участі.

Також, суд ухвалив розглядати справу без участі представника третьої особи П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, яка у судове засідання не з`явилася, проте на вимогу суду надала копії матеріалів спадкової справи, а відтак матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення.

26 лютого 2026 року ухвалою суду у справі відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання, витребувано в П`ятій Львівській державній нотаріальній конторі копії матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 /а.с.30/.

18 березня 2026 року до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 64/2025, відкритої після смерті ОСОБА_4 /а.с.45/.

09 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду /а.с.72/.

Заслухавши позивача, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з акту обстеження за місцем проживання ОСББ «Лісний» від 12 грудня 2025 року вбачається, що комісією в складі членів вказаного об`єднання встановлено, що ОСОБА_4 проживав у квартирі АДРЕСА_1 , разом з позивачем ОСОБА_1 з початку 2018 року по липень 2024 року /а.с.82/.

Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 111,9 кв.м., належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14 квітня 2008 року серія НОМЕР_1 /а.с.83/.

14 грудня 2022 року ОСОБА_4 видав довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Лучко І.Я., зареєстровано в реєстрі за № 1525, якою уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси у відповідних установах та організації з питань, зокрема, укладання та підписання від його імені договору найму житла в будинку АДРЕСА_3 ; приватизації житлового нерухомого майна в будинку АДРЕСА_3 , тощо /а.с.79/.

16 травня 2024 року ОСОБА_4 набув право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,51 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 16 травня 2024 року серія НОМЕР_2 /а.с.16/.

З медичної книжки ОСОБА_4 вбачається, що він хворів поліомієлітом з дитинства з в`ялим парапарезом нижніх кінцівок, а також, у травні 2024 року йому був поставлений діагноз термінальна некомпенсована глаукома, ускладнена катаракта /додаток № 1 до справи/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 /а.с.14/.

Заходи по похованню ОСОБА_4 були здійсненні ОСОБА_1 , що свідоцтвом про поховання померлого № НОМЕР_4 від 03 серпня 2024 року, довідкою про причини смерті ОСОБА_4 від 02 серпня 2024 року /а.с.80,81/.

З витягу про знятих з реєстрації у житловому приміщенні осіб № б/н від 14 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , з 06 березня 2017 року по 07 листопада 2024 року. Також, з витягу про відсутність зареєстрованих осіб у житловому приміщенні осіб № б/н від 14 лютого 2025 року вбачається, що у вказаній квартирі після смерті ОСОБА_4 ніхто не зареєстрований /а.с.53/.

05 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся в П`яту Львівську державну нотаріальну контору зі заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , в якій зазначив, що на день смерті останнього залишилося таке спадкове майно: квартира за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.47/.

30 вересня 2025 року відповідачка ОСОБА_3 також звернулася в П`яту Львівську державну нотаріальну контору зі заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 /а.с.58/.

Листом державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Я.Мешинчук від 30 вересня 2025 року № 1223/02-14 відповідачці повідомлено, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, а відтак вона вважається такою, що спадщину не прийняла /а.с.60/.

Листом державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Я.Мешинчук від 02 жовтня 2025 року № 137/02 позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки йому необхідно надати рішення суду про факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем згідно зі статтею 1264 ЦК України /а.с.65/.

З пояснень допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , яка є дружиною позивача, та ОСОБА_6 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 (квартира розташована на одній сходовій клітці з квартирою позивач), вбачається, що ОСОБА_4 з початку 2018 року проживав однією сім`єю та вів спільне господарство з ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 . Вони були пов`язані спільним побутом, разом купували продукти харчування та готували їжу, разом купували речі домашнього вжитку, ОСОБА_1 піклувався один про ОСОБА_4 , який потребував постійного лікування та сторонньої допомоги.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати норми частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом Подібні за змістом висновки виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки

На підставі зібраних доказів та аналізу законодавства можна зробити висновок, що позивач має всі підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Свідчення сусідки та дружини позивача, документальні докази та відсутність інших зареєстрованих осіб у квартирі спадкодавця, свідчать про наявність усіх необхідних ознак для встановлення цього факту.

Суд встановив, що позивач зі спадкодавцем проживали однією сім`єю щонайменше 6 років. Прямих доказів щодо точної дати початку спільного проживання та доказів проживання з 2018 року немає.

Суд виходить з того, що якщо спільне проживання тривало щонайменше 6 років, тому необхідний п`ятирічний строк безумовно мав місце. Неможливість точно встановити дату початку спільного проживання не впливає на право позивача на спадкування, оскільки загальний строк спільного проживання перевищує мінімальні 5 років.

При цьому, суд зазначає, що інших спадкоємців за законом чи заповітом немає, оскільки відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів про те, що вона є спадкоємцем щодо майна, яке залишилося після смерті спадкодавця.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_4 однією сім`єю з початку 2018 року, тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, позивачем пред`явлено даний позов з метою захисту його права на спадкування майна померлого ОСОБА_4 , оскільки нотаріусом відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії через відсутність документального підтвердження підстав для закликання позивача до спадкування майна померлого ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, суд дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

З огляду на те, що позов не пов`язаний з діями відповідача, яка фактично проти позову не заперечила, суд не вбачає правових підстав для стягнення будь-яких судових витрат з останньої.

Керуючись статтям 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа: П`ята Львівська державна нотаріальна контора) про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років, починаючи з початку 2018 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідачка: ОСОБА_3 (зареєстрована: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Повний текст судового рішення складаний 04 травня 2026 року.

Суддя:

Оригінал рішення.