Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №439/1043/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Суд: Бродівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №439/1043/26

Суддя: Войтюк Т. Л.

Справа № 439/1043/26

Провадження №1-кп/439/181/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м.Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142160000040 від 27 квітня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пониква, Золочівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

Із обвинувального акта вбачається та учасниками судового провадження не оспорюється, що ОСОБА_2 , 27 квітня 2026 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись на території житлового господарства. яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_3 . вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження. ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх діянь та їх суспільно небезпечні наслідки, взявши у свою праву руку, металеву лопатку для взуття та умисно завдав нею трьох ударів в ліву ногу ОСОБА_3 , внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді одного синця у верхній третині лівої гомілки та одного синця в середній третині лівої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_2 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до Бродівського районного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідний із встановленими в ході досудового розслідування обставинами, викладеними в повідомленні про підозру, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Також у вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_2 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку.

Заява складена у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 .

Також, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 у якій він зазначив, що не заперечує щодо встановлених досудовим розслідуванням обставин та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, вказав, що не заперечує щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд, за клопотанням прокурора, зі згоди обвинуваченого, його захисника та потерпілого, тобто з дотриманням вимог ч.3 ст. 302, ч.2 ст. 381 КПК України, ухвалює вирок у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно ст. 12 КК Україникласифікується, як кримінальний проступок. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання негативних характеристик не має, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не працює, на утриманнінемає малолітніх дітей, військовослужбовцем не являється.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись статтями 368, 374, 382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

Речові докази: металеву лопатку для взуття, яка відповідно до Постанови від 28.04.2026 визнана речовим доказом та передана у камеру зберігання речових доказів ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua