Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №333/3912/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3912/26

Провадження № 3/333/1326/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., прокурора Ляленко О.Л., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженки с.Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, громадянки України, не заміжньої, освіта вища, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя від Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Судом встановлено, що колишній головний спеціаліст відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, у порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Прокурор в судовому засіданні протокол підтримала, просила визнати ОСОБА_1 винною в інкримінованому правопорушенні та визначити мінімальне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 в судовому засіданні, після роз`яснення їй головуючим прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомила, що її було призначено на посаду головного спеціаліста відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування шляхом переведення з 15.08.2014 року. 12.12.2025 року її було звільнено з посади за угодою сторін. На час звільнення з роботи у м.Запоріжжі були перебої з електропостачанням, постійні повітряні тривоги. Це є загальновідомими фактами. 15.01.2026 року, о 15-58, перебуваючи за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , нею подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»). Вона визнає та розуміє, що подала електронну декларацію з триденним пропуском, однак умислу на приховування інформації не мала, як і не мала умислу на не подачу декларації у встановлений законом строк. Загалом майнові декларації подає з 2016 року і за цей час жодного разу строків їх подання нею порушено не було. Також вона просила суд звільнити її від адміністративної відповідальності, оскільки висновки вона для себе зробила і після звільнення 30.04.2026 року її з посади головного спеціаліста відділу Департаменту інфраструктури та промисловості ЗОДА вчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»). Крім того, вона має погане самопочуття, у неї діагностовано новоутворення у головному мозку, що потребує довготривалого лікування. У зв`язку із захворюванням вона була вимушена звільнитися з роботи, наразі має скрутне матеріальне становище, потребує вартісного лікування в іншому місті.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення у цій статті є особи, які відповідно до ч.1 та ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначені ч.1 та ч.2 ст.45 відносяться особи, зазначені у п.1, п.п.«а» і «в» п.2, п.5 ч.1 ст.3 цього Закону.

Згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

На підставі розпорядження Запорізького міського голови №1257 к/тр від 11.08.2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування шляхом переведення з 15.08.2014 року.

Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №2214 к/тр від 11.12.2025 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району за угодою сторін з 12.12.2025 року.

Таким чином, головний спеціаліст відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району ОСОБА_1 , відповідно до п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У відповідності до абз.2 п.2 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VІІ про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

На підставі пункту 1 частини 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» – «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Враховуючи вищевикладене, у ОСОБА_1 , при звільненні з посади головного спеціаліста відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району з 12.12.2025 року, після припинення діяльності, виник обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») в термін до 11.01.2026 року.

Проте встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, 15.01.2026 року о 15 год. 58 хв., що є порушенням вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення із вимогами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції» в частині фінансового контролю. Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в електронному вигляді подавала з 2017 року.

Вищевказане підтверджується копіями матеріалів з особової справи ОСОБА_1 .

Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом, та поважності причин такого несвоєчасного подання.

У той же час, переліку поважних причин у розумінні ч.1 ст. 172-6 КУпАП законом не встановлено. Отже, поважність несвоєчасного подання декларацій у кожному окремому випадку має визначатись залежно від конкретних обставин кожної справи.

Відповідно до абз. 9 п.п.1 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Поважних причин, які б існували і були реальними перешкодами для своєчасного подання ОСОБА_1 декларації не подано і судом не встановлено.

Заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст.22 КУпАП (положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст.22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, в кожному конкретному випадку суддя має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у ОСОБА_1 умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу.

Суддя також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, ОСОБА_1 визнала свою провину та вказала, що не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, про що свідчить та обставина, що подання декларацій нею все ж таки було здійснено, хоча і з пропуском строку, але такий є незначним та становить 4 дні. Крім того, ОСОБА_1 висновки для себе зробила і після звільнення 30.04.2026 року її з посади головного спеціаліста відділу Департаменту інфраструктури та промисловості ЗОДА вчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»). Що свідчить про її відповідальне ставлення до вимог фінансового контролю. Також суд враховує, що ОСОБА_1 вже тривалий час подає майнові декларації і жодного разу не допускала порушень строків їх подання.

Крім того, суд враховує безпекову ситуацію у місті Запоріжжя, а саме постійні вимкнення електропостачання у зимовий період, тривалі повітряні тривоги, місце проживання ОСОБА_1 саме у Космічному районі міста Запоріжжя, який знаходиться в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення.

Також слід врахувати складну життєву ситуацію, у якій опинилася ОСОБА_1 , а саме наявність важкого захворювання, яке потребує вартісного лікування і вимусило останню звільнитися з роботи.

Таким чином, враховуючи, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, є формальним, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, зважаючи на характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, наслідки якого не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, декларація після звільнення була подана із запізненням на три дні, враховуючи дані про особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, її стан здоров`я та потребу в довготривалому лікуванні, самостійне виявлення нею порушення та подання декларації ще перед виявленням такого факту контролюючим органом, при відсутності обтяжуючих для стягнення обставини, суд дійшов висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення хоча формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, однак у зв`язку із своєю малозначністю не являє собою великої суспільної небезпеки на час його вчинення.

Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП у зв`язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням на підставі положень ст.22 КУпАП. Застосування усного зауваження за вказаних обставин буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ч.1 ст.172-6 КУпАП, ст.ст.22, 23, 283, 284 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП – закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков