Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №306/2347/25 — Свалявський районний суд Закарпатської області

Суд: Свалявський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №306/2347/25

Суддя: Уліганинець П. І.

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2347/25

Провадження № 2/306/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Неліпинської сільської ради Закарпатської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з названим позовом, мотивуючи його тим, що у житловому будинку АДРЕСА_1 проживала її прабабуся ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і була головою дворогосподарства. Під час життя остання зробила заповітне розпордяження, яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_4 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дідусь ОСОБА_4 . Після смерті прабабусі та дідуся відкрилася спадщина у вигляді спірного житлового будинку, спадкоємцем якого є її батько ОСОБА_2 , який не прийняв спадщину та не бажає її приймати. Таким чином позивачка являється єдиною спадкоємницею до майна померлої за законом, інші спадкоємці, які бажають прийняти спадщину відсутні. Зазначає, що у зв?язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивачка не може оформити свої спадкові права на вказане майно у нотаріальній конторі. Тому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті прабабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 42).

Представник Неліпинської сільської ради подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечив (а.с. 31).

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 43).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно довідки №211 від 05.11.2025 року, виданої виконкомом Неліпинської сільської ради, згідно погосподарської книги за 2006-2010 роки особовий рахунок НОМЕР_1 , головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті була ОСОБА_3 (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.11.2006 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 66 від 27.11.2006 року, місце реєстрації Виконавчий комітет Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (а.с.4).

Як вбачається із заповіту посвідченого секретарем виконкому Неліпинської сільської ради народних депутатів Русин М.С. від 27.01.1987 року зареєстрованого у реєстрі за № 1, ОСОБА_3 , мешканка АДРЕСА_2 , зробила заповітне розпорядження, все майно де б воно не було і з чого воно не складувалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_4 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.04.2024 року, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , запис №20 проведений виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (а.с. 10).

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (відповідача) та правнукою ОСОБА_3 (а.с.6,7,9).

Відповідно до довідки №207 від 31.10.2025 року наданої сільським головою Неліпинської сільської ради Брудняк В., на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і була зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_1 до дня її смерті. Крім померлої у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований (а.с.18).

Згідно довідки №240 від 10.12.2025 року, виданої виконкомом Неліпинської сільської ради на підставі погосподарської книги (2021-2025 роки), особовий рахунок об"єкта №0502, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований у житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 до дня його смерті разом з: ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_6 (невіста), ОСОБА_1 (онука) (а.с.20).

Згідно довідки №55/01-18 від 02.12.2025 року, виданої начальником відділу містобудування, архітектури, земельних відносин, житлово-комкнального господарства цивільного захисту Неліпинської сільської ради, згідно архівних даних реєстрових книг КУП "Свалявське РБТІ", яке здійснювало реєстрацію права власності до 31.12.2012 року та прийнятих на зберігання відідлу, право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на паперових носіях до 01.01.2013 року не зареєстровано (а.с.22).

Згідно технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:5677-8168-1365-1517) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , такий складається з «А» - житловий будинок; №1,2 -огорожа. Згідно довідки №2998 від 14.11.2025 року, інвентаризаційна вартість вищевказаного будинку становить 97 202,00 грн. (а.с. 12-16, 17).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, ст. 1, 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Неліпинської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті прабабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

04.05.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua