Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №136/818/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/818/26

провадження №1-кп/136/29/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000027 від 17.04.2026 та додані до нього матеріали, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Липовець Липовецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, працює вчителем Зозівського ПАЛ, раніше не судимий, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 близько 14 год., ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , діючи з мотивів давніх образ на працівників водоканалу, щодо проведення ними робіт, вирішив піти до КП «Липовецьводоканал», з метою налякати директора вказаного підприємства, взявши при цьому з дому власний кухонний ніж.

У подальшому, 17.04.2026 близько 14 год., прибувши до адміністративної споруди КП «Липовецьводоканал», яке знаходиться за адресою: Вінницька область Вінницький район м. Липовець, вул. Липова, буд. 18, увійшовши в приміщення, з метою реалізації раніше виниклого умислу на погрозу вбивством, та на підтвердження своїх погроз, з метою змусити потерпілого повірити у серйозність своїх намірів, тримаючи в руці кухонний ніж, та побачивши у середині приміщення директора КП «Липовецьводоканал», а саме ОСОБА_3 , розуміючи протиправність своїх дій, можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у присутності працівників КП «Липовецьводоканал», ОСОБА_2 за допомогою кухонного ножа замахнувся на ОСОБА_3 , при цьому наближаючись до нього тримаючи у себе над головою ніж та виражаючись словесно в нецензурній формі, тим самим підтверджуючи готовність до вчинення насильницьких дій, а саме погрози вбивством.

З урахуванням вказаної обстановки та дій ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_3 реально сприйняв погрозу вбивством та побоювався за своє життя.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчинення кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_3 також надав письмову згоду про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої статті 381, ст.382 КПК України.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена «поза розумним сумнівом».

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, офіційно працевлаштований, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, обставин, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, тому вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді пробаційного нагляду.

Правових підстав за яких не може бути призначений даний вид покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 22.04.2026 було накладено арешт на майно, питання про яке суд вирішує відповідно до ст.174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - кухонний ніж з написом на лезі Altenbanch Solingen Germany, який було поміщено у спеціальний пакет НПУ № 3073259 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 22.04.2026, - скасувати.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1