Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №135/716/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/716/26

Провадження № 1-кп/135/131/26

ВИРОК

іменем України

04.05.2026 м. Ладижин Вінницької області

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026025240000031 від 26.04.2026, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм ПрАТ «МХП Логістика», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2026 близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_2 на ґрунті особистих довготривалих неприязних відносин, під час суперечки з ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпеку своїх дій для життя і здоров`я потерпілого та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тримаючи у правій руці газовий балончик марки «Терен 4» випустив рідину під тиском в обличчя ОСОБА_3 після чого, кулаками правої та лівої руки наніс близько 5 ударів в область обличчя ОСОБА_3 , внаслідок чого останній, не втримавши рівновагу упав на бетонні сходи та отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних синців і саден в ділянках обличчя, волосяної частини голови, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, що спричинили короткочасний розлад здоров`я більше як 21 день.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Положення ст. 12 КК України в сукупності із санкцією ч. 2 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю згоден із встановленими під час дізнання обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1ст. 394 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 , також подав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, ознайомлений.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 2 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачена та її захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З характеристики виданої виконкомом Ладижинської міської ради убачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 269 від 27.04.2026, ОСОБА_2 до лікаря-психіатра за останні п`ять років за медичною допомогою не звертався.

Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 270 від 27.04.2026, ОСОБА_2 до лікаря-нарколога за останні п`ять років за медичною допомогою не звертався.

Відповідно до довідки про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 27.04.2026 убачається, що обвинувачений ОСОБА_2 , раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив умисний кримінальний проступок, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50,65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.

Враховуючи викладене, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, при призначені покарання ОСОБА_2 враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини другою ст. 125 Кримінального кодексу України.

Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не здійснювались. Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст.59-1, 65-67 КК України, ст. ст.373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1