Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №199/6428/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6428/24

(2/199/318/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Воробйов О.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю. Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2022 р. (справа 205/5381/22) заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

ОСОБА_3 є власником кватири АДРЕСА_1 , про що йому було видано свідоцтво про право на спадщину ВРХ №599123 від 12.09.2012 р.; свідоцтво про право на спадщину ВМХ №572079 від 29.07.2010 р. та свідоцтво про право власності від 26.12.1996 р., видане виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів. На вказану квартиру відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_3 . На переконання позивача, спадкоємці за законом/заповітом відсутні. ОСОБА_2 не прийняла спадщину та не оформила належним чином спадкові права.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, у Дніпровської міської ради наявні правові підстави, передбачені ст. 1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_3 , оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті, будь-хто не оформив, рішення суду про встановлення юридичних фактів відносно померлого відсутнє, відтак,на переконання позивача, відповідач не є тією особою, яка має право на спадкування спірного майна.

З часу відкриття спадщини минуло більше року; підсудність справи визначена позивачем за місцем знаходження нерухомого майна.

Предмет позову становить вимога про визнання відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про передачу її у власність Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.

Представник позивача вимоги позову в судовому засіданні підтримав повністю, просив суд задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі;

- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.12.2024 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: витребувано від Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори (49000, м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 8) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 ;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.07.2025 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання спадщини відумерлою, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження – ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28.08.2025 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у копії спадкову справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 р. позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, залишено без руху;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13.03.2026 р. позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження – ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та про визнання права власності, повернуто.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 – 80 ЦПК України, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

Ухвалою Ленінського районного суду мста Дніпропетровська від 04.11.2022 р. у справі 205/5381/22 (а.с. 7 – 8) заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду з передбаченої ч. 6 ст. 294 ЦПК України підстави.

Згідно ухвали Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2022 р., звертаючись в даному випадку до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявник посилалася на необхідність реалізації її права на оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті вказаного спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, у Дніпровської міської ради, на думку представника останньої, наявні правові підстави, передбачені положеннями статті 1277 ЦК України, для визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 , відумерлою. Отже, під час розгляду даної справи окремого провадження, судом встановлена одночасна наявність двох суб`єктів – заявника та територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, що претендують на відповідне спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , та які не визнають право один одного на спадкування такого майна відповідно, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заявник просив встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем і встановлення даного факту пов`язано з вирішенням спору про право власності на нерухоме майно, на яке може претендувати територіальна громада Дніпровської міської ради.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13 – 15, 17- 19).

Судом на підставі спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 (а.с. 200), як згідно її заяви про прийняття спадщини проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу більш ніж п`ять років до моменту його смерті.

Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 нікому не видавалося.

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту майнових прав територіальної громади, інтереси якої представляє Дніпровська міська рада: переходу у власність територіальної громади.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1та ч. 3 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7 ст. 19 ЦПК України).

За ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вид цивільного судочинства, окреме провадження характеризується певною специфікою процесуальної форми. На її особливості звернув увагу Касаційний цивільний суд ВС у справі № 686/11198/22 (постанова від 10.01.2024).

Окреме провадження застосовується тоді, коли відсутній спір про право. Водночас це не заперечує можливості спору про факт: його існування може бути неочевидним і саме потребувати судового підтвердження.

Об`єктом судового захисту в таких справах є охоронюваний законом (законний) інтерес — потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб?єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб?єктивних прав.

Мета окремого провадження зводиться до підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В окремому провадженні передбачене специфічне коло суб?єктів цивільного процесу — заявник і заінтересована особа. Цю особливість КЦС ВС дослідив у справі № 686/11198/22 (постанова від 10.07.2024).

Заявник — це особа, яка порушує справу окремого провадження. Заінтересованими є особи, які беруть участь у справі та мають юридичну зацікавленість. Це коло осіб визначається відносинами із заявником у зв?язку з обставинами, які підлягають встановленню та можуть вплинути на їхні права та обов?язки.

Види справ, які розглядаються в порядку окремого провадження, визначені у ч. 2 ст. 293 ЦПК України, зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України); розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою регламентований главою 9 розділу ІУ (окреме провадження чинного ЦПК України.

При зверненні до суду з даним позовом вищенаведені положення чинного ЦПК залишилися поза увагою позивача: чинним ЦПК України не передбачена можливість розгляду справи, яка підлягає розгляду виключно в порядку окремого провадження, у позовному провадженні; вказане не можна вважати надмірним формалізмом, оскільки в протилежному випадку матиме нівелювання законодавчо встановлених процесуальних приписів (ст. 19 Конституції України, ст. 3 ЦПК України), відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст. 23, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст.258, ст.ст. 264 - 265, 273, 280- 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 23.03.2026 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї