Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №759/11704/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11704/26

пр. № 1-кп/759/1294/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за №12026105080000317 від 21.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сургут Тюменської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, який перебуває в Україні відповідно до посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 з 16.03.2016, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2025 (рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання), яке набрало законної сили 19.01.2026 (ун. № 759/29418/25, пр. № 2-о/759/892/25), задоволено заяву ОСОБА_4 , яка постраждала від домашнього насильства, і видано обмежувальний припис відносно кривдника ОСОБА_3 строком на шість місяців, яким встановлені заходи тимчасового обмеження та останньому заборонено: перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ; спілкуватися з постраждалою ОСОБА_4 ; вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_4 , або контактувати з постраждалою ОСОБА_4 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

27.12.2025 працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 приблизно о 17:40 год, за адресою: АДРЕСА_3 , під особистий підпис ознайомлено з вищевказаним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2025 (ун. № 759/29418/25, пр. № 2-о/759/892/25) про видачу обмежувального припису, встановленими заходами тимчасового обмеження та останнього попереджено про кримінальну відповідальність за їх невиконання.

У той же час ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із зазначеним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2025, яким щодо нього видано обмежувальний припис, усвідомлюючи, що згідно вказаного рішення йому заборонено протягом шести місяців перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, порушуючи нормальну діяльність органів правосуддя із забезпечення виконання рішення суду, всупереч положень ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, не виконав обмежувальний припис, застосований відносно нього судом.

20.03.2026 приблизно о 16 год, ОСОБА_3 , не виконуючи вимоги обмежувального припису, маючи ключі від вхідних дверей, зайшов до квартири АДРЕСА_4 , у той час як його дружина ОСОБА_4 була відсутня за місцем проживання, та, незважаючи на вимоги останньої, висловленні в телефонному режимі, покинути приміщення квартири, тривалий час, приблизно до 21 год 20.03.2026, перебував в квартирі, чим порушив вимоги обмежувального припису у виді заборони перебувати в місці проживання ОСОБА_4 , і залишив приміщення квартири лише після приїзду працівників поліції.

Отже, ОСОБА_3 , діючи умисно, не виконав встановлені рішенням Святошинського районного суду м. Києві від 17.12.2025 (ун. № 759/29418/25, пр. № 2-о/759/892/25) заходи тимчасового обмеження, а саме: перебував у місці проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та завдав моральної шкоди ОСОБА_4 .

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті дізнання обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, беззаперечно визнає; згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акту додано заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному порядку за її відсутності без проведення судового розгляду в судовому засіданні, згодна із встановленими обставинами та ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме: умисно не виконав обмежувального припису, застосованого відносно нього судом.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, а саме як: умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосований судом.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ст. 390-1 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

- DVD-R диск «Verbatim», об?ємом 4.7GB/120MIN, на якому містяться відеозаписи з портативного відеореєстратора поліцейських №B7215 Святошинського УП ГУНП у м. Києві у складі екіпажу «ЛЕВАДА-МГР-008» за 20.03.2026 у період часу з 18 год. 25 хв. по 19 год. 27 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск марки «hp», об?ємом 700MB/80MIN, на якому міститься аудіо-запис виклику поліції, що надійшов 20.03.2026 на спеціальну лінію «102» від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу повідомлення про порушення обмежувального припису чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (ЄO №19843 від 20.03.2026), який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1