Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №755/5468/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5468/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000312 від 31 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який не є військовослужбовцем, не є інвалідом, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29 січня 2025 року викором Дарницького районного суду міста Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2026 року близько 11 години 38 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 3 по вул. Митрополита Андрія Шептицького у м. Києві на землі, біля дерева, знайшов ємність з полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору.

Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_3 зрозумів, що у знайденій ємності з полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підняв із землі знайдену ним ємність з полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, тим самим вчинив незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 помістив незаконно придбану ним ємність з полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, до правої кишені куртки, в яку він був одягнений, та став незаконно зберігати при собі, без мети збуту.

У той же день, 31 березня 2026 року близько 12 години 26 хвилини за адресою: м. Київ, вулиця Митрополита Андрія Шептицького, 5, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , який повідомив, що зберігає при собі ємність із полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після цього, на вказане місце за адресою: м. Київ, вулиця Митрополита Андрія Шептицького, 5 була викликана слідчо-оперативна група Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, для проведення обшуку затриманої особи.

У той же день, в період часу з 13 години 10 хвилин до 13 години 18 хвилини, за адресою: м. Київ, Митрополита Андрія Шептицького, 5, дізнавачем, у присутності двох запрошених понятих, було проведено обшук ОСОБА_3 , з лівої правої кишені куртки, в яку він був одягнений вилучено ємність із полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,277 г., яку він незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.

Як вбачається з даних, що містяться у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-26/17423-НЗПРАП від 09 квітня 2026 року:

«1. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

2. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

Маса PVP в речовині становить 0,277 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.»

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, а саме, кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , про те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснені положення ч. 2 ст. 301 КПК України про обмеження права апеляційного оскарження, та він погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 своїм підписом підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акту долучені матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, активно сприяв органам досудового слідства у його розкритті, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра, не працює, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року, за ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , - органом досудового розслідування не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу та виправних робіт.

Крім того, при призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити покарання у вигляді обмеження волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним їх обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого.

Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначене вироком Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71, 72 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-26/17423-НЗПРАП від 09 квітня 2026 року у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази:

кристалоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,277г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним пакуванням поміщено до спец. пакету експертної служби № 6602145), яка відповідно до квитанції № 025822, зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити;

носій інформації - DVD-R диск - залишити зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1