Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №754/5161/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1348/26

Справа №754/5161/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Потсдам Німеччина, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 об 11 годині 30 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_1 , а саме вчинила сварку, ображала брутальною лайкою, кидалась в бійку, штовхала, повалила на підлогу, тиснула на грудну клітку, чим завдала психологічної та фізичної шкоди і порушила п.п. 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду не з`явилась, про місце і час розгляду справи повідомлялась судовими повістками, які надсилались за місцем її проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, за телефоном останньої надсилались повідомлення, які програмним забезпеченням мессенджерів визначенні, як «доставлені» до абонента. Також ОСОБА_2 викликалася повідомленням про розгляд справи відносно неї на сайті «Судова влада». Протокол про адміністративне правопорушення складався в присутності ОСОБА_2 , де її також повідомлено, про розгляд справи Деснянським районним судом міста Києва.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

При цьому рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року визначено, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду, суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи що, судом вжито всіх заходів, щодо забезпечення ОСОБА_2 можливості приймати участь у судовому засіданні, однак вона не скористалася зазначеним правом та суд про причини своєї неявки не повідомила.

При вирішенні справи, суддя виходить з достатності наявних матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття обґрунтованого і законного рішення.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вона пояснила, що того дня матір уперше застосувала до неї фізичну силу, проте психологічний тиск із її боку має систематичний характер. За словами потерпілої, ОСОБА_2 постійно створює конфліктні ситуації: виганяє її з дому, забороняє користуватися мобільним телефоном та інтернетом, а також ініціює сварки з усіма родичами. Раніше матір неодноразово демонструвала агресію та намагалася вдарити її ( ОСОБА_1 ), що викликало у неї постійне почуття тривоги та завдавало моральних страждань. ОСОБА_1 наголосила, що така поведінка матері вкрай негативно вплинула на її психологічний стан, через що вона була змушена переїхати на проживання до бабусі. Крім того, потерпіла зауважила, що подібна агресія матері спрямована і на її молодшу сестру. З огляду на викладене, ОСОБА_1 наполягала на притягненні матері до адміністративної відповідальності, оскільки її дії завдають суттєвої шкоди психічному здоров`ю членів сім`ї.

Вислухавши потерпілу, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.

Діяння ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді психологічного та фізичного насильства, в судовому засіданні встановлено, що дії кривдника застосовані до потерпілої ОСОБА_1 , викликали у останньої побоювання за свою безпеку в майбутньому, спричинили емоційну невпевненість та завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім показів потерпілої в судовому засіданні, також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742883 від 18.03.2026; заявою потерпілої ОСОБА_1 від 18.03.2026; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 18.03.2026; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 18.03.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА 479574 від 18.03.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими матеріалами справи.

Зазначені вище докази винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження, у зв`язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП суд не вбачає.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд робить висновок, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в її діях наявний склад вказаного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Саме такий захід, з огляду на викладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності, що відповідатиме меті виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суд робить висновок щодо необхідності направлення правопорушниці на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

У відповідності до вимог статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 39-1, 40-1, ст.173-2, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Направити ОСОБА_2 до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва (м. Київ, вул. Закревського, 87-Д) на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Копію постанови після набрання законної сили направити Центру в правах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК