Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №753/4111/26
Суддя: Заруба П. І.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4111/26
провадження № 1-кп/753/1482/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" травня 2026 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026100010000390 від 06.02.2026 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 у невстановлений період часу та у невстановленому місці знайшов уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, який є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та засобом детонуваання, придатний для вибуху і створення вибухового імпульсу для ініціювання вибуху та заряду вибухової речовини, після чого переніс його до свого місця проживання, а саме до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , чим умисно, незаконно придбав та розпочав зберігати бойовий припас без передбаченого законом дозволу.
Після чого, 06.02.2026 в період часу з 03-ї години 00 хвилин по 03 годину 30 хвилин в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та в подальшому вилучено уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, який є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та засобом детонування, придатний для вибуху і створення вибухового імпульсу для ініціювання вибуху та заряду вибухової речовини, який ОСОБА_3 умисно, незаконно придбав та зберігав без відповідного дозволу, всупереч Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 року.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим повністю у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся та показав, що в 2023 році часто їздив на роботу в Київську область, м. Ірпінь. Там же і знайшов запал, після чого привіз до себе додому та став зберігати. Потім в лютому місяці так сталось, що він додому викликав швидку допомогу, з ними приїхали працівники поліції. Один з працівників поліції побачив цей запал, далі був огляд.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.
Так, ОСОБА_3 раніше не судимий, але не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання у м. Києві, позитивно характеризується громадською дитячою організацією клуб боксу "Козак" зі слів неофіційно працює теплотехніком та має сина 7 років народження. Відповідно до відомостей досудової доповіді Дарницького районного відділу з питань пробації відносно ОСОБА_3 рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначено середній. Рівень небезпеки для суспільства середній. Органи пробації вважають, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі.
З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, вчинення ним кримінального правопорушення проти громадської безпеки, суд призначає ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з цим, критична оцінка обвинуваченим своєї протиправної поведінки, інтегрованість в суспільство, що підтверджується наявністю місця проживання, освіти та зайнятості, дають підстави суду для висновку, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є нижчою від типової, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, однак з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи саме таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, які знаходиться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 5048 грн. 40 коп. на рахунок проведення експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua