Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №752/2326/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2326/26

Провадження №: 3/752/1780/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1 місце проживання - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

за участіОСОБА_1 , захисника Шимка А.О.,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 приблизно о 00:10 у м. Києві по вул. Заболотного, 15-Д водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду, а саме: бордюрний камінь, тобто спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої транспортний засіб отримав механічні ушкодження, що потягло матеріальні збитки та, відповідно, порушив п. "б" п. 2.3, п. 12.1, п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (зі змінами та доповненнями, надалі по тексту - Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

При цьому, дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 , керуючи вищевказаним транспортним засобом, в указані дату і місці, вчинив, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку водій відмовився о 00:47, о 00:54 09.01.2026 на тому ж місці, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

За змістом ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.

У п. 2.5 Правил дорожнього руху закріплено обов`язок водія пройти, на вимогу поліцейського, в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Подія та склад адміністративних правопорушень та наявність вини у діях ОСОБА_1 у порушенні ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 562294 від 09.01.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- картка обліку адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.01.2026, в якій відображено відповідні виміри, місце розташування транспортного засобу, місце зіткнення, напрямок руху транспортних засобів, дорожня розмітка та наявний опис ушкоджень (передній бампер, кріплення бамперу);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 562288 від 09.01.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- картка обліку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- відеозаписи з нагрудної камери співробітників Національної поліції України (записані на лазерний диск), в яких зафільмовано події, які мали місце у м. Києві по вул. Академіка Заболотного (розворот у зустрічному напрямку неподалік автозаправної станції "KLO") та які відображають дорожню обстановку довкола автомобіля, що виїхав за межі дорожнього полотна, а також охоплюють виявлення події адміністративних правопорушень, з`ясування особи водія, виявлення явної ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), відмову від вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння, складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання;

- дані щодо реєстрації транспортного засобу Toyota Camry з інтегрованої інформаційно-пошукової системи "АРМОР".

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів від 09.01.2026 особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва. Від підписання протоколів ОСОБА_1 відмовився, про що у бланках протоколів зроблено відповідну відмітку.

На місці події ОСОБА_1 склав письмові пояснення від 09.01.2026, в яких зазначив, що не перебував за кермом автомобіля Toyota Camry, цим автомобілем користувався ОСОБА_2 . Він на місце приїхав за повідомленням ОСОБА_3 і на той момент на місці вже була поліція і його почали безпідставно звинувачувати у керуванні автомобілем. У зв`язку з внесенням недостовірних відомостей в протоколи буде змушений звертатися до Державного бюро розслідувань.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 заперечив вчинення ним адміністративних правопорушень, пояснив, що ввечері 08.01.2026 перебував вдома, вживав алкоголь. У проміжок часу з 23:00 до 00:00 йому зателефонував друг ОСОБА_4 , сказав, що забуксував неподалік дому та запитав про наявність тросу. Скинув точку (географічні координати місця свого перебування). Знайомий з житлового кварталу, де він мешкає, підвіз його до місце, де забуксував ОСОБА_4 . Він підійшов до автомобіля з тросом. На місці вже була поліція та військові, проте ОСОБА_5 він не бачив. До нього підійшла поліція, сказали, що він був за кермом, почали звинувачувати за ст. 130 КУпАП. Він, у свою чергу, зазначив, що хоче адвоката.

На уточнюючі запитання суду (судді) ОСОБА_6 пояснив, що автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , він орендує та користується ним разом з другом ОСОБА_7 . Ввечері 08.01.2026 автомобілем користувався саме ОСОБА_4 . Коли він прибув на місце, то ходив на заправку, щоб купити трос. Особисто він ( ОСОБА_1 ) 08.01.2026 ввечері, вночі за кермом цього автомобіля не перебував. На місці події поліцейським не сказав, що за кермом перебував ОСОБА_4 , оскільки останній є призовного віку та, можливо, не має належним чином оформлених військово-облікових документів, а тому не хотів, щоб у поліції виникли запитання до ОСОБА_2 і його не забрали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Листування у будь-яких месенджерах з ОСОБА_7 щодо потреби в допомозі на дорогі в ніч з 08.01.2026 на 09.01.2026 суду представити не зміг.

Вказати на особу, яка його довезла до так званого місця буксування ОСОБА_5 на автомобілі (знайомий з житлового комплексу), ОСОБА_1 в судовому засіданні не зміг, так само як і на листування у месенджерах з цього приводу.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. заявив клопотання про закриття провадження у справі, в якому навів хронологію подій за відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, вказав на:

- відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факту зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, що спростовує об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- розбіжність у часі, що зазначений в матеріалах справи, що становить собою грубе порушення послідовності оформлення документів (у протоколі за ст. 130 КУпАП зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 01:09, водночас, у протоколі за ст. 124 КУпАП зафіксовано час події як 00:34. Розбіжність у час понад 35 хв прямо спростовується подальшими відеозаписами, зокрема в 01:09 на відеозаписах зафіксовано, що працівник поліції перебуває у патрульному автомобілі та оформлює направлення на медичний огляд, що створює обґрунтовані сумніви в прозорості та законності дій поліцейських);

- фактичного водія автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , не встановлено (згідно з матеріалами справи автомобіль належить ОСОБА_8 ; фактично 09.01.2026 о 00:34 автомобілем керував ОСОБА_2 , біля автозаправної станції "КЛО" не впорався з керуванням у зв`язку з ожеледицею, внаслідок чого автомобіль занесло і стався наїзд на перешкоду - бордюрний камінь; на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський запитує присутніх свідків чи бачили вони, хто саме керував автомобілем і свідки прямо відповіли, що не бачили, хто саме перебував за кермом).

На переконання захисника, матеріали справи не доводять того, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля, який не впорався з керуванням, а тому у нього не було обов`язку проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського і провадження у справі за ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 у жодний спосіб не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На місці події не зафіксовано пояснень свідків. Те, що автомобіль знаходився у сугробі, ще не вказує на настання дорожньо-транспортної пригоди. Поліція фактично знайшла перехожого та зробила його винуватим, всі звинувачення у цій справі ґрунтуються на припущеннях.

За клопотанням захисника в судовому засіданні було заслухано пояснення ОСОБА_2 в якості свідка. Так, повідомляючи про відомі йому обставини, ОСОБА_2 сказав, що він їхав за кермом автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , в ніч з 08.01.2026 на 09.01.2026 по вул. Заболотного, автомобіль занесло і він опинився у сугробі. Подзвонив ОСОБА_9 , щоб він допоміг витягти автомобіль з сугробу. Зупинилися інші хлопці і хотіли допомогти, але їхній трос не підходив. Приїхала поліція. Після цього через 5-7 хв приїхав ОСОБА_10 . Поліція сказала, що за кермом перебував ОСОБА_10 .

Відповідаючи на запитання захисника, ОСОБА_2 сказав, що не пам`ятає, що б у його присутності ОСОБА_1 казав поліцейським про те, що він керував автомобілем або про те, що відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На місці він особисто перебував з 00:00 до 00:45 і при ньому свідки не вказували поліцейським на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем.

Відповідаючи на запитання судді про те, чому він не пояснив працівникам поліції, що саме він був за кермом, а не ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сказав, що він нервував. Sms-повідомлень про переписку з ОСОБА_1 щодо подій, які відбувалися за участі поліції у ніч з 08.01.2026 на 09.01.2026 у нього не збереглося, і взагалі у нього новий телефон. Автомобілем він користувався не лише у той вечір і ніч, проте жодного документального підтвердження не має (як-то підтвердження сплати послуг паркування, придбання палива, страхового полісу, сплати штрафів тощо).

Після заслуховування пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 додатково додав, що ОСОБА_4 , після того, як загруз у сугробі, сам ходив за тросом на автозаправну станцію, проте трос коштував дорого і він його не купив, а тому подзвонив йому.

Заслухавши пояснення учасників та клопотання захисника, дослідивши відеозаписи, приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, судом (суддею) завершено розгляд справи по суті та оголошено перерву до 04.05.2026 для аналізу матеріалів справи, позиції захисту та підготовки проєкту судового рішення.

Проаналізувавши виступи учасників судового провадження, вимоги про закриття провадження у справі, дослідивши докази, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже наявність події та складу адміністративних правопорушень доводиться сукупністю належних доказів та будь-які обґрунтовані сумніви у наявності події і складу адміністративних правопорушень відсутні, мова про істотне порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не йдеться, так само як і відсутні грубі порушення ст. 266 КУпАП, приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі по тексту - Порядок № 1103).

Так, на відеозаписах зафіксовано, що 09.01.2026 у м. Києві після півночі наряд патрульних поліцейських виявив на автодорозі (вул. Академіка Заболотного, 15-Д поблизу автозаправної станції "KLO" легковий автомобільToyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебував поза межами дорожнього полотна, тобто з`їхав з дороги. Поряд з автомобілемToyota Camry перебував інший легковик з увімкненим сигналом (світловим показчиком) аварійної зупинки та вантажівка темно-зеленого кольору. Поруч з автомобілями знаходився водій вантажівки у спецодязі, чоловік у військовій формі, молоді чоловіки у цивільному одязі. На запитання поліцейського про те, хто перебував за кермом автомобіля Toyota, один з молодих чоловіків, яким виявився ОСОБА_2 , відповів, що водій хлопців зупинив і поїхав з ними за тросом, сама ж подія сталася 15-20 хв назад, решта людей, що перебувала на місці, просто зупинилися допомогти.

Також на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський з нагрудною камерою звертається до одного з молодих чоловіків (у ході судового розгляду не вдалося ідентифікувати особу чи в інший спосіб установити особисті дані) та запитує, чи він товаришує з тим, хто повідомив про ситуацію ( ОСОБА_2 ), на що було надано негативну відповідь та повідомлено, що автомобілі, який загруз, було двоє осіб. Поліцейський запитує: "Цей бородатий?", на що отримує відповідь: "У двох вони, так..щас вон вийде водій, ось він возвращається". Поліцейський запитує: "Трезвий?" та отримує відповідь: "Та не знаю, нормальний". У цей момент неподалік вантажівки зупиняється інший автомобіль, з`являється ОСОБА_1 . Після появи на місці ОСОБА_1 поліцейський запитав у тієї ж самої людини, чи це водій - особа у чорному, на що отримав позитивну відповідь, що супроводжувалася кивком голови.

Надалі працівник поліції почав спілкуватися з ОСОБА_1 , чи він водій автомобіля, який застрягнув, попросив надати документи для перевірки. ОСОБА_1 відповів, що він не водій, проте був хтось та почав пред`являти документи, зокрема, посвідчення водія із застосунку "Дія" у телефоні та реєстраційний документ на транспортний засіб, який він діставав з автомобіля через водійське сидіння. Працівник поліції зазначив, що вбачає ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота та запитав про те, чому він керує автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відказав, що він за кермом не їздив та на запитання: "А хто їздив?", відповів: "Стаття 63 Конституції України. Я не перебував за кермом".

Разом з тим, поліцейський запитав, чи готовий ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння і ще раз вказав на ознаку (запах алкоголю з порожнини рота), на що останній відказував, що він не водій та підвищував голос, вимагав протокол затримання, зазначав, що викликатиме слідчо-оперативну групу.

О 00:53 поліцейський знову зазначив про виявлення обставин керуванням ОСОБА_1 автомобілем, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та висунув вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або ж у лікаря-нарколога та вказав на наслідки відмови від проходження огляду.

ОСОБА_1 перебивав поліцейського, запитував як встановили, що саме він водій, відказував, що вимагає зачитати йому права, що він буде дзвонити адвокатові і що він не відмовляється від проходження огляду. У відповідь поліцейський зазначив, що він вправі дзвонити адвокату, йому не заборонено і що права йому буде зачитано при ознайомленні з матеріалами справи.

О 00:54 поліцейський втретє вказав на виявлення ознак сп`яніння. Висунув вимогу пройти огляд на стан сп`яніння та вказав на наслідки відмови, на що ОСОБА_1 сказав, що не відмовляється від огляду і при цьому, сказав, що відмовляється відповідати на запитання поліцейського.

Надалі мала місце словесна перепалка між працівником поліції та ОСОБА_1 і висловлювання та поведінка ОСОБА_1 була оцінена як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим працівники поліції приступили до документального оформлення матеріалів за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Близько 02:30 ОСОБА_1 ознайомлено з протоколами про адміністративне правопорушення, в тому числі за керування транспортним засобом за відсутності полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Під час вручення протоколів та ознайомлення з матеріалами ОСОБА_1 склав письмові пояснення, консультувався телефоном з невстановленою в ході судового розгляду особою. На патрульному автомобілі ОСОБА_1 було доставлено за місцем мешкання.

Досліджені відеозаписи у сукупністю з поведінкою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також їх поясненнями, які вони надали в судовому засіданні, дають підстави вести мову про те, що заперечення ОСОБА_1 в частині кермування автомобілем та з`їзду з дороги з ушкодженням транспортного засобу становлять собою спосіб викривлення дійсності задля ухилення від відповідальності.

На переконання суду (судді), у ОСОБА_2 не було підстав приховувати від працівників поліції те, що він перебував за кермом.

Так само і у ОСОБА_1 в моменті спілкування з поліцейськими, не було підстав приховувати від них, що за кермом перебував ОСОБА_2 .

Жодна з цих осіб не вказала працівникам поліції на конкретну особу, яка керувала автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , в ніч з 08.01.2026 на 09.01.2026 та злетіла з дороги, тоді як сторонній молодик зазначив, що у транспортному засобі було двоє, вказавши на ОСОБА_2 , який перебував біля авто та пояснивши, що водій зараз з`явиться. У цей же час і з`явився на місці ОСОБА_1 , підійшовши зі сторони автозаправної станції.

Версія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є сумнівною та схиляє суд (суддю) до її неправдивості, адже за словами ОСОБА_1 він виїхав з дому зі знайомим, підійшов до автомобіля з тросом, коли на місці вже була поліція. У той же час він зазначав, що ходив на автозаправну станцію за тросом. Також казав, що ОСОБА_2 ходив за тросом, трос коштував дорого. На відео ОСОБА_2 зазначив поліцейським, що водій поїхав за тросом, а подія (тобто з`їзд автомобіля з дороги), відбулася 15-20 хв назад. Нічого про трос і свої пошуки троса він не казав. Поліція не перевіряла на місці документи ні в кого, крім ОСОБА_1 , а саме: посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб , а тому так звані переживання за правильність документів щодо військового обліку ОСОБА_2 не повинні були виникнути на місці події та оцінюються як недостовірна версія. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 дістав технічний паспорт на автомобіль з салону через водійське сидіння. Обидві ці особи в ході судового розгляду та з урахуванням відкладення судового засідання, не спромоглися представити суду підтвердження своїх дзвінків, sms-повідомлень, які б хоча б опосередковано доводили правдивість версії подій, оголошеної в суді, сусіда-товариша, який ніби то відвіз ОСОБА_1 на місце застрягання у снігу автомобіля неначебто під керуванням ОСОБА_2 та ін.

За наведених мотивувань, суд (суддя) відхиляє доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не керував у ніч з 08.01.2026 та 09.01.2026 автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 та вважає, що працівники поліції, з урахуванням всієї обстановки та пояснень сторонніх незаінтересованих осіб, правильно визначили особу водія, а саме: ОСОБА_1 .

Відсутність відеозапису моменту кермування ОСОБА_1 автомобілем та обставини того, що наряд патрульних поліцейських, які оформляли матеріали про адміністративне правопорушення не зупиняли ОСОБА_1 під час руху за кермом автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , на місці водія, є цілком логічним та обґрунтованим у ситуації, яка склалася, оскільки патрульні поліцейські виявили подію, яка містила ознаки дорожньо-транспортної пригоди та розпочали відпрацювання цієї події. Встановивши наявність дорожньо-транспортної пригоди, встановивши особу водія, який мав ознаку алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поліцейські правомірно та обґрунтовано висунули вимогу на проходження огляду на стан сп`яніння. Ігнорування такої ознаки алкогольного сп`яніння у особи, яка була ідентифікована як водій транспортного засобу, який втрапив у дорожньо-транспортну пригоду лише через те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася не на очах у правоохоронців, без фіксування на засіб відеофіксації моменту керування особою транспортним засобом, становило б ігнорування вимог законодавства, як Закону України "Про національну поліцію", так і відомчих підзаконних нормативно-правових актів з боку працівників поліції, а з боку суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення - надмірний формалізм.

На переконання суду (судді) працівники поліції на місці події обґрунтовано встановили особу, яка керувала автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , в ніч з 08.01.2026 на 09.01.2026.

У розумінні Правил дорожнього руху дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки, а водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Стаття 124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У ситуації, що сталася 09.01.2026 після 00:00 дійсно мав місце рух транспортного засобу і наявність обов`язкової ознаки дорожньо-транспортної пригоди, як-то матеріальні збитки (в цьому разі), а також обов`язкової складової диспозиції ст. 124 КУпАП - пошкодження транспортного засобу доводиться схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, де наявний опис ушкоджень - вказано передній бампер, кріплення бамперу.

З урахуванням наявності опису ушкоджень, місця розташування автомобіля (на засніженому газоні), обставини, що склалися, було вірно ідентифіковані працівниками поліції як дорожньо-транспортна пригода.

Відсутність потерпілих та умисних дій, незадовільні погодні умови, не є факторами, за яких подія не повинна визначатися дорожньо-транспортною пригодою.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_1 складено з посиланням на п. "б" п. 2.3, п. 12.1, п. 12.3 Правил дорожнього руху, за змістом яких:

-для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

З урахуванням місця розташування транспортного засобу і дорожні умови, складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП з посиланням на вищевказані пункти Правил дорожнього руху видається обґрунтованим і таким, що відповідає дорожній обстановці, за якої водій не врахував дорожню обстановку, не був достатньо уважний, не у достатній спосіб слідкував за дорогою, відволікся від керування у певний спосіб, не обрав безпечну швидкість, не зменшив швидкість руху при виявленні небезпеки, якою становила собою наявність чисельної кількості снігу на дорозі, зокрема і у місці розвороту по вул. Академіка Заболотного, куди заїхав автомобіль Toyota Camry, водій якого не впорався з керуванням.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На переконання суду (судді), в обставинах, які мали місце, ОСОБА_1 слід визнавати водієм, а обставини зіткнення автомобіля з перешкодою - дорожньо-транспортною пригодою.

Розглядаючи цю справу про адміністративне правопорушення суд (суддя) вважає за доцільне уточними час події за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виходячи з діалогу між працівниками поліції та особами, які перебували на місці події, зважаючи на час прибуття патрульного автомобіля до місця дорожньо-транспортної пригоди, обставини керування ОСОБА_1 автомобілем з ознакою алкогольного сп`яніння, спричинення дорожньо-транспортної пригоди, мали місце 09.01.2026 орієнтовно о 00:10.

Уточнення часу події не впливає на правильність вирішення справи за ст. 124 КУпАП та не є порушенням прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Виявлення водія та з`ясування наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння - запаху алкоголю з порожнини рота потягло за собою реалізацію правомочності працівника патрульної поліції з пред`явлення ОСОБА_1 вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що і було зроблено 09.01.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок № 1103).

Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією № 1452/735, де у п. 2 розділу І визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пунктом 6, 7 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У п. 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров`я).

Згідно з. п. 8 розділу ІІ Інструкції 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Пунктами 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 унормовано, що оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

З відеозапису слідує, що ОСОБА_1 працівниками поліції ідентифіковано як водія, він мав явну ознаку алкогольного сп`яніння, на яку йому було вказано та висловлено вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 зазначав, що не відмовляється від проходження огляду, оскільки не керував автомобілем.

Поведінку особи було оцінено як відмову від огляду.

Констатацію відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння суд (суддя) оцінює як правомірну, оскільки виходить з того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем та мав ознаку алкогольного сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Невизнання обставин керування, слова на кшталт: "Я не відмовляюсь від проходження огляду" в умовах, коли вимога про проходження огляду звучала тричі, я ніщо іншим як ухилення від огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 він підлягає визнанню винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо таких ознак алкогольного сп`яніння як порушення мови, почервоніння обличчя, які були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд (суддя) не погоджується з їх наявністю, оскільки вимога ОСОБА_1 на відеозаписах була чіткою, слова не "ковтав", не затягував, висловлювання були послідовними та мотивованими, підвалися логіці.

Наявність цих ознак у протоколі про адміністративне та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не впливає на правильне вирішення справи та встановлення наявності події і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заперечення захисника, наведені у клопотанні про закриття провадження у справі відхиляються та оцінка їм надана у мотивах, наведених у тексті цього судового рішення зокрема і в моменті уточнення судом (суддею) часу подій, які мали місце.

Щодо непроаналізованих заперечень захисника, суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у порушенні п. "б" п. 2.3, п. 2.5, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також приписи ст. 36 КУпАП, якими унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставини за ст. 35, 36 КУпАП України не встановлено.

Вирішуючи питання про застосування адміністративного стягнення, суд (суддя) з`ясував, що строк накладення адміністративного стягнення у цій справі за ст. 124 КУпАП, який становить три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення (09.01.2026), закінчився 09.04.2026.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в справах, підвідомчих судді, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на зазначене, провадження у цій справі в частині протоколу за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю в порядку п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, за діяння, що передбачено ст. 124 КУпАП.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у визначеному законодавством розмірі.

Керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 124, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко