Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №534/561/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/561/26

Провадження №2/534/264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Солохи О.В.

за участі: секретаря судового засідання Гончар С.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

в с т а н о в и в:

Позивач КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні звернулося до суду із згаданим позовом до відповідачів, в якому прохають стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 36 060 грн 07 коп., яка складається із основного боргу в сумі 31 895 грн 27 коп., боргу зі сплати абонентського обслуговування за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 800 грн 04 коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в сумі 2 592 грн 78 коп., 3% річних від простроченої суми – 771 грн 98 коп. та стягнути понесені судові витрати в сумі 3 328 грн.

Свої вимоги мотивують тим, що КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам м. Горішні Плавні. Позивач надає комунальні послуги відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті невиконання відповідачами зобов`язань щодо оплати наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2025 року у відповідачів виникла заборгованість в зазначеній сумі.

Зменшивши позовні вимоги, КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» прохають стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 28 187 грн 73 коп., яка складається із основного боргу в сумі 24 060 грн 29 коп., абонентської плати в сумі 762 грн 68 коп., інфляційних втрат в сумі 2 592 грн 78 коп., 3% річних від простроченої суми – 771 грн 98 коп. та стягнути понесені судові витрати в сумі 3 328 грн.

Ухвалою від 30.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнають та не погоджуються з правовою оцінкою обставин, зазначених позивачем. Зазначає, що позивачем не додано розрахунки помісячних нарахувань за послугу з постачання теплової енергії на опалення згідно із розділом ІІІ Методики та відсутнє будь - яке документальне підтвердження нарахувань.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначають, що позивач надавав комунальні послуги, якими користувалися відповідачі та не виконували свої зобов`язання зі сплати комунальних послуг.

Відповідачами подано заперечення на відповідь на відзив позивача. Зокрема, зазначили, що заперечують проти розміру нарахувань за послуги з постачання теплової енергії на опалення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є діяльність підприємства спрямована на надання споживачам послуг по теплопостачанню та гарячому водопостачанню.

Предметом діяльності КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є, зокрема, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; надання послуг споживачам міста Горішні Плавні з централізованого постачання гарячої води та опалення (п. 2.2 Статуту)

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні, вид економічної діяльності зазначено, зокрема постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, інші будівельно – монтажні роботи.

Отже підприємство створено з метою задоволення потреб населення та інших споживачів, незалежно від форм власності, в послугах централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, а також обслуговування всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж.

Згідно ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; з послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії призначеної для централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води), що постачається до житлового приміщення шляхом транспортування через магістральні теплові мережі та внутрішньо домові розподільчі системи.

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з вимогами п. п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач)(ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1,3 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проєкту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проєкт договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.2,3 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити вартість послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії, якщо він фактично отримував таку послугу. Факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, де встановлено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

З матеріалів справи встановлено, що позивач здійснює забезпечення помешкання відповідачів теплопостачанням, у тому числі надає послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання.

Таким чином, суд вважає, що між КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» та відповідачами склались фактичні договірні відносини, за якими позивачем були надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, а відповідачі ці послуги прийняли та зобов`язувалися здійснювати їх оплату.

Разом з тим, як убачається з наданого розрахунку за період з жовтня 2022 року по грудня 2025 року у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 36 060 грн 07 коп., яка складається з заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 31 895 грн 27 коп., боргу зі сплати абонентського обслуговування в сумі 800 грн 04 коп., інфляційних втрат в сумі 2 592 грн 78 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми – 771 грн 98 коп.

При цьому, з урахуванням наданих відповідачами квитанцій, позивачем було зменшено позовні вимоги, та зазначено, що наразі заборгованість відповідачів складає 28 187 грн 73 коп., яка складається із основного боргу в сумі 24 060 грн 29 коп., абонентської плати в сумі 762 грн 68 коп., інфляційних втрат в сумі 2 592 грн 78 коп., 3% річних від простроченої суми – 771 грн 98 коп.

Згідно із п. 35,36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

А тому, згідно вищенаведених правових норм обов`язком відповідачів є своєчасна оплата отриманих послуг згідно затверджених в установленому порядку тарифів.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16.12.2015 у справі №6-2023цс15, закріплена в п.10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

В даному випадку, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивачем за несвоєчасну оплату спожитих послуг з теплопостачання за період з січня 2024 року по листопад 2025 року нараховано відповідач інфляційні втрати в сумі 2 592 грн 78 коп. та 3% річних від простроченої суми, що становить 771 грн 98 коп. (а.с.8).

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимогам ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів прави вбачається, що позивачем надано відповідачам комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 містить інформацію про нараховані та сплачені суми, періоди нарахувань тощо.

Суд зазначає, що відповідачами не надано належних, допустимих та достатніх доказів на спростування розрахунків, наданих позивачем. Власного розрахунку, який би свідчив про помилковість або необґрунтованість заявлених позивачем сум до стягнення, відповідачами не надано, так само, як і не заявлено клопотання про призначення експертизи.

З урахуванням наведеного, на думку суду наданий позивачем розрахунок є належним чином обґрунтованим та відповідачами не спростованим.

Також суд звертає увагу, що відповідачами не надано доказів щодо ненадання позивачем комунальних послуг чи надання їх неналежним чином. З огляду на що, заперечення відповідачів проти позову суд не приймає до уваги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено достатніми та допустимими доказами розмір заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з жовтня 2022 року по грудень 2025 року, з урахуванням заявленого зменшення позовних вимог в сумі 28 169 грн 05 коп., яка складається із суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – 24 060 грн 29 коп., інфляційних втрат 2 592 грн 78 коп., 3% від простроченої суми – 771 грн 98 коп., з огляду на що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Щодо заявлено позивачем розміру витрат на абонентську плату в сумі 762 грн 68 коп., суд зазначає, що оскільки відповідачами частково здійснено оплату комунальних послуг, то з відповідачів підлягає до стягнення абонентська палата в сумі 744 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 28 169 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 05 (п`ять) коп., яка складається із суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – 24 060 грн 29 коп., 744 грн – абонентської плати, інфляційних втрат 2 592 грн 78 коп., 3% від простроченої суми – 771 грн 98 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м.Горішні Плавні» судовий збір у сумі по 1 662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн 90 (дев`яносто) грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ЄДРПОУ 13940851, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Молодіжна, 8;

Відповідачі:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Суддя О.В.Солоха

Повний текст рішення складено 04.05.2026.