Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №570/1291/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1291/26

Номер провадження 2-о/570/107/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

учасники справи:

заявник - не з`явився,

представник заявника - не з`явився,

представник заінтересованої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в:

16.03.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про встановлення факту смерті, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя с.Нова Любомирка, Рівненського району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті місто Іваново, область Брестська, Републіка Білорусь.

Короткий зміст заяв по суті справи.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він є сином покійного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Також у його свідоцтві про народження зазначено національність його батька білорус. Аналогічно і у свідоцтві про шлюб його батьків зазначено місце народження батька село Лядовичі, Іванівського району, Брестської області.

Відповідно до інформації Олександрійської сільської ради реєстрацією його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є АДРЕСА_1 .

У 2020 році його батько переїхав на постійне місце проживання до Республіки Білорусь.

Останні роки батько тяжко хворів та мав онкологічне захворювання підшлункової, про що свідчать консультативні висновки медичних документів виданих на території Республіки Білорусь, які долучені до матеріалів позовної заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер, про що заявника повідомили його родичі, які проживають на території Республіки Білорусь.

На його прохання рідні відправили йому фотокопії медичних документів, посвідчення інваліда серії 10 №0026262 від 01.10.2024, свідоцтва про смерть, у якому зазначено місце смерті Білорусь, область Брестська, місто Іваново, датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії додаються), а також і відправили фотографії могили його батька (копії додаються).

На його звернення до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області він отримав відповідь №2253/34.11-06-21 від 06.06.2025 про те, що аналіз документів, представлених ним, свідчить, що пред`явлені документи не відповідають переліку, які є підставою для державної реєстрації смерті.

Додатково повідомили, що однією із підстав видачі свідоцтва про смерть є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

На його звернення до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В., він отримав повідомлення №165/02-14 від 11.06.2025, у якому зазначено: згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформація щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 відсутня.

Також заявника поінформовано про наявність у нього права звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи. Встановлення факту смерті батька ОСОБА_2 заявнику потрібно для реалізації спадкових прав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.03.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

У судове засідання заявник, представник заявника та заінтересована особа не з`явилися, будучи повідомленими про час та дату судового розгляду завчасно та належним чином.

Від представника заявника - адвоката Сенчука В.П. надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони заявника, де представник також зазначив про те, що сторона заявника заяву підтримує в повному обсязі та просить її задоволити. Також представник долучив до заяви документи про те, що заявник є військовослужбовцем та учасником бойових дій.

Від заінтересованої особи у справі - Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, в якому представник просив проводити розгляд справи у їх відсутність. Щодо заявлених вимог заперечень не мають.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників справи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на неявку у судове засідання заявника та заінтересованої особи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву про встановлення факту смерті, долучені до неї докази у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Олександрійською сільською радою 05.05.1984 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: батько - ОСОБА_2 за національністю білорус, мати - ОСОБА_3 українка.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 виданого Олександрійською сільською радою 20.09.1983 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 20.09.1983 року, актовий запис №28, прізвище після укладення шлюбу чоловіка та дружини « ОСОБА_1 ».

Згідно повідомлення Олександрійської сільської ради №582/02-21 від 11.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомостями куди виїхав ОСОБА_2 та до якого часу проживав на території Олександрійської сільської ради Олександрійська сільська рада не володіє.

Згідно посвідчення інваліда, виданого Республікою Білорусь серія 10 №0026262 ОСОБА_2 від 01.10.2024, останній має право на пільги та гарантії, встановлені законодавством Республіки Білорусії.

Згідно консультативного заключення №1619351 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був обстежений 28.08.2024, встановлено діагноз пухлина головки підшлункової залози з залученням зворотньої та верхньої брижової вен. Механічна жовтуха. СТ3 №0 М0, стадія ІІА. Рекомендовано зокрема спостереження онколога та хірурга за місцем проживання.

Згідно виписного епікризу №02744/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , останній перебував в стаціонарі з 30.08.2024 по 18.09.2024 в хіміотерапевтичному відділенні з діагнозом - Рак головки підшлункової залози. Механічна жовтуха. Хронічний больовий синдром.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого відділом загсу Іванівського райвиконкому Брестської області 01.02.2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Білорусь, Брестській області, м.Іваново, актовий запис про смерть №15.

Згідно фото, наданих заявником на них зображена могила з написом ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно листа Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області №2253/34.11-06-21 від 06.06.2025, ОСОБА_1 відмовлено в державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки пред`явлені документи не відповідають переліку документів, які є підставою для державної реєстрації смерті.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В. №165/02-14 від 11.06.2025 року, остання підтвердила прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформація щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 відсутня. Без підтвердження факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини оформлення спадкових прав буде не можливим. Рекомендувала звернутися до суду із заявою про встановлення необхідного факту.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Положенням ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ході розгляду справи судом встановлено, що Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Іваново Брестської області Республіки Білорусь.

Крім того, приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Кутецькою В.В. відмовлено у оформленні спадкових прав, така відмова мотивована відсутністю підтвердженого факту смерті спадкодавця.

Оскільки смерть ОСОБА_2 настала на території Республіки Білорусь, застосуванню підлягає Закон України «Про міжнародне приватне право», який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Так, частиною 1 статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Для підтвердження факту, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 настала на території Республіки Білорусь, ОСОБА_1 надав суду копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого відділом загсу Іванівського райвиконкому Брестської області 01.02.2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Білорусь, Брестській області, м.Іваново, актовий запис про смерть №15.

Однак, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що вказане свідоцтво про смерть видане не уповноваженим на те органом іноземної держави у встановленій форми.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Положенням п. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами-членами СНД (зокрема, Україною і російською федерацією) та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Разом із тим 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Відповідно до цього Закону дію Конвенції було зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь.

Це означає, що дія цієї Конвенції, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (російська федерація та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Разом з тим з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаазі. Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів». Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з російською федерації і республікою білорусь.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 у справі № 643/8133/23 «погодився з рішенням судів про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту смерті на території іноземної держави, виснувавши, що станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації. Встановивши, що свідоцтво про смерть видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої померла мати заявника, підстав для встановлення факту смерті немає».

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Іваново Брестської області Республіки Білорусь підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане відділом загсу Іванівського райвиконкому Брестської області 01.02.2025 року, тобто виданим компетентними органами відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої настала смерть.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Іваново Брестської області Республіки Білорусь, вже є встановленим на підставі офіційного документу іноземної держави.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане відділом загсу Іванівського райвиконкому Брестської області 01.02.2025 року зберігає свою доказову силу офіційного документа на території України і не потребує додаткового визнання на підставі рішення суду.

З огляду на вищезазначене суд доходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже підтверджена відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане відділом загсу Іванівського райвиконкому Брестської області 01.02.2025 року, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 247, 258, 263, 265, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 травня 2026 року у зв`язку з перебуванням судді на навчанні, пов`язаному з підвищенням кваліфікації судді.

Сторони справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 виданого Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 18.05.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 43202330, місцезнаходження: просп. Миру, 14, м. Рівне.

Суддя Гладишева Х.В.